Іван Немет

До 1990 року на міжнародній арені грав за збірну Югославії. У 1979 році здобув у Беловарі золоту медаль національного чемпіонату, крім того, 1980 року взяв участь у командному чемпіонаті Європи, що пройшов у Скарі, де югославські шахісти посіли 4-те місце[1]. Декілька разів успішно виступав на турнірах, виграв чи поділив 1-ше місце в тому числі в Кікінді (1975), Барзі (1976), Гамбургу (1977), Оберварті (1981) а також в Dieren (1988, опен, разом з Ентоні Майлсом).

Від 1988 багато разів брав участь у фіналах індивідуальних чемпіонатів Швейцарії, 1990 року в Арозі здобув звання чемпіона тієї країни[2]. 1998 року в Елісті єдиний раз взяв участь у шаховій олімпіаді, здобувши на 4-й шахівниці 3 очки в 4-х партіях[3]. У 2002 році святкував перемогу на турнірі за швейцарською системою в Базелі, у 2003-му поділив 3-тє місце в Давосі, крім того, у 2004 повторив цей успіх у Ленку. 2006 року знову показав добрий результат у Ленку, поділивши (після Лотара Фогта) 2-ге місце.

Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 січня 1979 року, досягнувши 2470 пунктів посідав тоді 16-17-е місце серед югославських шахістів[4].

• W.Litmanowicz, J. Giżycki, «Szachy od A do Z», tom II, Warszawa 1987, str. 767

• Партії Івана Немета в базі Chessgames