Іж-350

Іж-350 — дорожний мотоцикл середнього класу, призначений для їзди по дорогах з різним покриттям наодинці або з пасажиром. Випускався Іжевським машинобудівним заводом з 1946 по 1951 роки.

Мотоцикл Іж-350 виробництва 1951 року
Загальна інформація
Виробник ІжМаш
Роки випуску 1946-1951
Наступна модель Іж-49
Складові
Двигун
Система змазки спільно з паливом
Зчеплення багатодискове, в масляній ванні
КПП Шаблон:Кпп
Технічні характеристики
Ємність баку 15
Споряджена маса, кг 150
Максимальна швидкість, км/год 90
Габарити
Довжина, мм 2110
Ширина, мм 710
Висота, мм 935
Дорожній просвіт, мм 120

Історія

В 1946 році Іжевський машинобудівний завод отримав обладнання, креслення і технології заводу DKW, вивезені з Німеччини в рахунок репарацій. У тому ж році за  участю інтернованих  інженерів та головного конструктора фірми DKW Германа Вебера, по кресленнями німецького «DKW NZ-350» завод освоїв виробництво мотоцикла «Іж-350». Він являв собою суміш різних версій німецького мотоцикла. Так, картер був з алюмінієвого сплаву, як у ранніх моделей, але щитки коліс — як у пізніших, що випускалися вже під час війни. У цілому ж, загальний вигляд і конструкція були практично ідентичні з німецьким оригіналом. Слід зазначити, що для свого часу це був досить сучасний, простий і надійний мотоцикл. В 1951 році без зупинки виробництва було здійснено перехід на масовий випуск мотоцикла «Іж-49».

Конструкція

На мотоциклі встановлений одноциліндровий, двотактний двигун повітряного охолодження з зворотно-петльовою двухструйною продувкою, з приготуванням робочої суміші в карбюраторі і займанням її в циліндрі від електричної іскри[1]. Колінчастий вал — збірний, пресований. Картер — блочного типу. У передній частині знаходиться кривошипно камера, в задній розміщена коробка передач. Картер складається з двох половин з роз'ємом по середньої поздовжньої площини. Педаль ножного перемикання передач і педаль кікстартера розташована з лівого боку картера коробки передач.

Переднє колесо разом з гальмом, приводним редуктором спідометра і грязьовий щиток кріпляться до рухомої частини вилки паралелограмного типу. На вилці укріплена фара, в корпусі якої вмонтований спідометр, з'єднаний гнучким валом з редуктором. Кермо мотоцикла закріплене у кронштейнах верхнього містка вилки, що повертається на 35° в обидві сторони. При цьому кермо може бути закріплене у зручному для водія положенні.

З правого боку бензобака закріплений сектор важеля ручного перемикання передач. При перемиканні передач педаллю, важіль переміщається в положення, відповідне включеній передачі. Мала вага непідресорної частини і мало мінливий виліт дають дуже хорошу стійкість і керованість мотоцикла. Заднє колесо непідресорне, та жорстко закріплене в рамі. Колеса — легкознімні, невзаємозамінні.

Технічна характеристика

Загальна
  • Габаритна довжина → 2110 мм.
  • Габаритна ширина → 710 мм.
  • Габаритна висота → 935 мм.
  • Кліренс → 120 мм.
  • Суха вага мотоцикла → з заднім сідлом 150 кг.
  • Максимальна швидкість → 90 км/год.
  • Ємність паливного бака → 15 л.
  • Запас ходу по шосе → 160–180 км.
  • Витрата палива по шосе → не більше 4,5 літра на 100 км.
  • Паливо → Бензин з автолом 10-18 в пропорції 25: 1

Двигун
  • Хід поршня → 85 мм
  • Діаметр циліндра → 72 мм
  • Кількість циліндрів → 1
  • Робочий об'єм циліндра → 346 см³
  • Ступінь стиснення → 5,8
  • Максимальна потужність → 11,5 л. с. при 4000 об/хв.
  • Охолодження → повітряне
  • Система змащення → спільно з паливом
  • Тип карбюратора → К-40 (К-28 - на більш пізніших)

Додатково
  • Зчеплення → багатодискове, в масляній ванні
  • Моторна передача → безроликовий ланцюг, передавальне число-2, 17
  • Коробка передач → чотириступінчаста, двоходова.
  • Передача від коробки на заднє колесо → роликовий ланцюг, передавальне число-2, 33.
  • Рама → штампована, зварна.
  • Передня вилка → пружинна паралелограмного типу.
  • Задня підвіска → відсутня
  • Тип гальм → колодкові
  • Тип коліс → легкознімні, з тангентнорасположеннимі спицями.
  • Розмір шин → 3,25-19 "

Спортивні модифікації

Характерною рисою радянської мотопромисловості від 1940-их до 1960-х років був випуск спортивних модифікацій дорожніх мотоциклів. Заклавши основу для розвитку масового мотоспорту, вони стали в той же час «випробувальними стендами» для перевірки тих рішень, які потім застосовувалися на серійній продукції. В 1948 році був виготовлений мотоцикл Іж-350С з телескопічною передньою вилкою, що замінила архаїчну паралелограмну. Заднє колесо отримало свічкову підвіску з пружинно-гідравлічними амортизаторами. Двигун мав алюмінієвий циліндр з чавунною гільзою. Потужність його зросла до 14 к.с. В 1950 році почалося серійне виробництво удосконаленого варіанту кросового мотоциклу Іж-50.

Див. також

Примітки
  1. Під ред. Вихованець Л. А. мотоцикл ІЖ-350. Опис та інструкція з догляду та обслуговування.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.