Іжевський мотозавод

Іже́вський мотозаво́д — ВАТ, одне з найбільших підприємств оборонно-промислового комплексу Росії. Підприємство створює складну продукцію практично всім видам та родам військ Збройних сил РФ: системи й агрегати управління ракетними комплексами, прилади та устаткування для високоточної зброї, апаратуру спеціального зв'язку, радіотехнічні системи, комплексні апаратні машини зв'язку, ЕОМ спеціального призначення. Окрім цього на підприємстві випускаються цивільна техніка: медичне та енергозберігальне устаткування, товари народного споживання, сільськогосподарська та залізнична техніка, автокомплектуючі.

Іжевський мотозавод

Тип	Відкрите акціонерне товариство
Форма власності	відкрите акціонерне товариство і акціонерне товариство
Галузь	Машинобудування
Засновано	1933
Штаб-квартира	вул. М. Горького, 90, м. Іжевськ,  Росія
Продукція	космічна та військова ракетна техніка
Холдингова компанія	Аксіон-Холдинг
axion.ru
Нагороди
Іжевський мотозавод у Вікісховищі

Завод був заснований в 1933 році, коли він почав серійно випускати перші радянські мотоцикли ІЖ-7, ІЖ-8, ІЖ-9 та ІЖ-12. В роки Другої Світової війни завод випускав кулемети «Максим», а після війни перейшов на випуск мисливської зброї. В 1946 році за участю інтернованих  інженерів та головного конструктора фірми DKW Германа Вебера, був налагоджений випуск мотоцикла Іж-350, що був копією  німецького мотоцикла DKW NZ 350. На цьому заводі також була випущена невелика партія (1500 штук) відомого АК-47. З утворенням в Радянському Союзі ракетної галузі ВПК, завод був перепрофільований на виробництво оборонної наукомісткої продукції.

У середині 1950-их років завод приступив до серійного випуску електронно-модулюючої станції «Електрон», яка використовувалась при проведені складних досліджень ракетно-космічних систем. Одночасно на заводі створювались рахунково-вирішувальні прилади для самохідних установок «Астра», «Шилка», «Ваза».

Тоді ж підприємство стало учасником реалізації двох важливих державних програм — засвоєння космічного простору та створення ракетно-ядерного щита країни. Згідно з першою програмою на заводі була виготовлена апаратура зв'язку та телеметричних вимірів для забезпечення польоту в космос Юрія Гагаріна в 1961 році, а також почато серійний випуск засобів прийому та автоматичної обробки телеметричної інформації. Випускались швидкодіючі радіотелеметричні комплекси БРС-1, РТС-1, машини прийому та реєстрації інформації МА-9 (з модифікаціями МА-9 МК, МА-9 МКЛЗС, МА-9 МКЛ, МА-9 МКТ) та машини обробки інформації МО-9. Завод брав участь в реалізації космічних програм «Восток», «Венера», «Марс», «Салют», «Мир», «Союз», «Прогрес», «Фобос», «Союз-Апполон», «Буран-Енергія», «МКС» та інші.

Друга програма проходила за 3 етапи. Перший — серійний випуск командних приладів та системи управління для оперативно-тактичних ракет 8К-11 та 8К-14. В середині 1960-их років організований випуск бортової апаратури системи управління для оснащення ракети «Темп-С». Другий етап — оснащення ракетним озброєнням атомних підводних човнів проектів 941 та 667. Третій етап — організація виробництва наземної апаратури управління ракетними комплексами «Тополь» на початку 1990-их років.

За досягнуті успіхи в освоєнні та організації виробництва ракетної та космічної техніки завод нагороджений орденом Леніна (1961), орденом Трудового Червоного Прапора (1970) та орденом Жовтневої Революції (1976). 1994 року на заводі було проведено акціонування, у підприємства з'явились дочірні товариства.