Інозин пранобекс

Інозин пранобекс — синтетичний противірусний препарат для перорального застосування.

Інозин пранобекс
Систематизована назва за IUPAC
9-[(2R,3R,4S,5R)-3,4-dihydroxy-5-(hydroxymethyl)oxolan-2-yl]-3H-purin-6-one : 4-acetamidobenzoic acid : 1-(dimethylamino)propan-2-ol
Класифікація
ATC-код J05AX05
PubChem 37510
CAS 36703-88-5
DrugBank
Хімічна структура
Формула C52H78N10O17 
Мол. маса 1115,23 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність ~100%
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 50 хв.(по інозину)
Екскреція Нирки
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ГРОПРИНОЗИН® ,
ТОВ«Гедеон Ріхтер Польща »,Польща
UA/6286/01/01
03.01.2012-03/01/2017
НОВІРИН ,
ПАТ "Київський вітамінний завод", Україна
UA/12436/01/01
10.08.2012-

10.08.2017
НОРМОМЕД,
«АВС Фармачеутічі»,Італія
UA/14014/01/01
24.10.2014-24/10/2019

Фармакологічні властивості

Інозин пранобекс — синтетичний противірусний препарат з імуномодулювальною дією. Він є комплексною сполукою інозину та солі 4-амінобензойної кислоти з N, N-диметиламіно-2-пропанолом — допоміжним компонентом, що підвищує доступність інозину для лімфоцитів. Механізм дії препарату полягає у зв'язуванні препарату з рибосомами уражених вірусом клітин, що приводить до гальмування синтезу матричних РНК вірусів, що приводить до пригнічення реплікації вірусів.[1] Інозин пранобекс має імуномодулювальний ефект, подібний до дії гормонів тимусу.[2]Препарат посилює диференціацію пре-Т-лімфоцитів, стимулює проліферацію Т- та В-лімфоцитів, підвищує функціональну активність Т-лімфоцитів, посилює вироблення інтерлейкіну-2 лімфоцитами, стимулює синтез інтерлейкіну-1 та гальмує синтез інтерлейкіну-4, стимулює виробницство власних інтерферонів. До інозину пранобекс чутливі віруси кору, епідемічного паротиту, вірус герпесу людини, цитомегаловіруси, вірус Епштейна-Барр, вірус вітряної віспи, віруси грипу та парагрипу, Adenoviridae.

Фармакокінетика

Інозин пранобекс швидко всмоктується в шлунку, максимальна концентрація інозину в крові досягається протягом 1 години. Препарат має високу біодоступність. Інозин пранобекс проникає через гематоенцефалічний бар'єр, немає даних за проникнення препарату через плацентарний бар'єр та виділення в грудне молоко. Метаболізується інозин пранобекс в печінці. Інозин метаболізується до сечової кислоти, а диметиламін-2-пропанол-4-ацетамідобензоат частково метаболізується до глюкуронідів. Виводиться препарат з організму нирками інозин у вигляді сечової кислоти, а диметиламін-2-пропанол-4-ацетамідобензоат переважно у незміненому вигляді, частково у вигляді метаболітів. Період напіввиведення препарату по інозину становить 50 хвилин, період напіввиведення диметиламін-2-пропанол-4-ацетамідобензоату становить 3—5 годин, збільшення цього часу не спостерігається при печінковій та нирковій недостатності.

Показання до застосування

Інозин пранобекс застосовується при гострих респіраторних вірусних інфекціях грипі, парагрипі, риновірусній та аденовірусній інфекціях, вірусному бронхіті; кору, епідемічному паротиті; підгострому склерозуючому паненцефаліті; при герпесвірусних інфекціях — оперізувальному та простому герпесі, вітряній віспі, інфекційному мононуклеозі, цитомегаловірусній інфекції; при інфекції, викликаній папіломавірусом людини; при хронічних вірусних гепатиті С та гепатиті B; при хронічних рецидивуючих захворюваннях сечостатевої та дихальної системи у осіб з ослабленим імунітетом; профілактика інфекцій при стресових станах, періоді реконвалесценсії у післяопераційних хворих та після променевої терапії.

Побічна дія

При застсуванні інозину пранобексу можливі наступні побічні ефекти:

Протипокази

Інозин пранобекс протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, сечокам'яній хворобі, нирковій недостатності, аутоімунних захворюваннях, вагітності та годуванні грудьми, гіперурикемії та подагрі.

Форми випуску

Інозин пранобекс випускається у вигляді таблеток по 0,5 г, та у вигляді 5% сиропу по 120, 180 і 240 мл.[3]

Примітки

  1. http://www.mif-ua.com/archive/article/10548 (рос.)
  2. American Cancer Society. Inosine Pranobex. Процитовано 31 липня 2013. (англ.)
  3. http://mozdocs.kiev.ua/likiview.php?id=36161

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.