Інтеркаляція (хімія)

Інтеркаляція в хімії — зворотна вставка молекули або групи в проміжку двома іншими молекулами або групами. Приклади включають інтеркалацію молекул в ДНК і графіт.[1]

Інтеркаляція викликає структурні спотворення. Ліворуч: незмінна спіраль ДНК. Праворуч: спіраль ДНК, до якої інтеркальовані інші молекули в трьох місцях (позначені червоним).

Реакція, звичайно оборотна, яка включає ввдення молекулярної частинки гостя в структуру господаря, без значних структурних модифікацій гостя. Більш вузьке значення терміна — введення гостя в двовимірну структуру господаря, однак тепер він також поширений на одно- та тривимірні структури господаря.

Серед кристалічних тіл особливо схильні інтеркалювати в себе інші речовини шаруваті кристали — кристали, в яких зв'язок між атомами в одній площині набагато сильніший, ніж зв'язок між атомами в сусідніх площинах. До таких кристалів належить, зокрема, графіт, в якому атоми карбонових площин зв'язані ковалентними зв'язками за рахунок sp2-гібридизації, а π-електрони різних площин притягуються тільки завдяки ван дер Ваальсовим силам.

Використання

Інтеркаляція іонів літію в графіт використовується в літій-іонних батареях.

Див. також

Примітки
  1. Holleman, A. F.; Wiberg, E. "Inorganic Chemistry" Academic Press: San Diego, 2001. p. 794 ISBN 0-12-352651-5.
  • Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.