Іракський динар

Динари, що були в обігу між 1986 і 2003 роками відомі як «динари Саддама». У постійному обігу вони з'явилися після першої війни в Перській затоці, і на них був зображений портрет Саддама Хусейна. Ще до початку війни в Затоці іракський динар не відрізнявся стабільністю, банківська система впала, почалася гіперінфляція. У 1990 році один динар коштував $3 [3][4] До першої війни в Перській затоці іракська валюта була однією з найстабільніших у світі[5]. За один іракський динар давали 3,3 долара США. Проте після вторгнення військ Саддама Хусейна до Кувейту в 1990 році і «Бурі в пустелі», що послідувала за тим, через економічні санкції динар впав у ціні.

У зв'язку з інфляцією філси припинили враховуватися при розрахунках, хоча монети мали ходіння і деякі продавці вказували ціну на свої товари в чотиризначних числах. У країні практично були відсутні обмінні пункти, однак валюту могли обміняти в аеропорту Багдада, готелях або банках[6]. До 2003 року вартість динара значно впала, за 1 долар давали 2000 іракських динарів із зображенням Хусейна[7]. На півночі Іраку мали ходіння динари досаддамівського часу[8]. Динари старого зразка називають «швейцарськими», оскільки їх друкували в Швейцарії. Вони були основною валютою іракського Курдистану, автономного району на півночі Іраку[9].

8 липня 2003 голова тимчасової окупаційної адміністрації Іраку Пол Бремер у зверненні до громадян країни оголосив про проведення в країні грошової реформи. Бремер також повідомив про заснування в Іраку незалежного Центрального банку[10]. Планувалося вилучити всі старі гроші і створити єдину валюту, яка була б у обігу в усій країні. Тимчасова адміністрація вирішила повернути динари, що вийшли з обігу в 1991 році, при цьому змінивши їх колір і номінал.

Всі банкноти із зображенням Саддама були виведені з обігу в 2003 році. Купюри із зображенням Хусейна, що вийшли з обігу, спалювали в спеціально обладнаних печах — по мільярду щодня. З 15 жовтня 2003 року Ірак перейшов на нові купюри номіналом в 50, 250, 1 000, 5 000, 10 000 і 25 000 динарів [11]. Обмін валюти тривав до 18:00 15 січня 2004 року, після чого банкноти із зображенням Саддама Хусейна стали недійсними [12]. До цього дня за один долар у Багдаді давали одну тисячу іракських динарів. Обмін валюти відбувався таким чином:[13]

1. Один старий динар обмінювали на один новий динар.
2. Одиницю «швейцарського динара» обмінювали на 150 нових іракських динарів.

Від підробок нові динари захищені рельєфними літерами, водяними знаками, захисними нитками і символами, що змінюють свій колір залежно від кута нахилу [14]. Захисна смуга з мікротекстом арабською по всій довжині проходить праворуч від центру. Металізована пірнаюча захисна смуга виходить назовні на лицьовій стороні банкноти. Основні кольори — червоно-коричневий, ліловий і вохристий [15].

Як на динар, так і на все життя й історію країни особливо вплинули президент країни та лідер партії Баас Саддам Хусейн, який встановив у країні режим диктатури і культу особи. Одним із проявів його культу стало друкування портрета президента на іракських банкнотах. У роки його правління в Іраку відмовилися від водяних знаків і захисних ниток, замінивши їх імітацією. Це сприяло ефективній боротьбі з фальшивомонетниками [19].