Іррегулярна війна

Іррегулярна війна або ненормативна (позанормативна) війна — збройна боротьба між державними та недержавними суб'єктами за легітимність і вплив на відповідне населення. Поняття нерегулярної війни давніше за сам термін[1][2].

Вперше термін іррегулярна війна був використаний в англійському виданні 1986 року «Сучасна іррегулярна війна в оборонній політиці та як військове явище» колишнього нацистського офіцера Фрідріха фон дер Гейдте. Оригінальне німецьке видання книги 1972 року має назву «Der Moderne Kleinkrieg als Wehrpolitisches und Militarisches Phänomen». Німецьке слово «Kleinkrieg» дослівно перекладається як «мала війна»[3]. Слово «Irregular», використане в назві англійського перекладу книги, є посиланням на «не регулярні збройні сили» відповідно до Третьої Женевської Конвенції.

Більш раннє використання цього терміну є в документі 1996 року агента Центрального розвідувального управління США Джеффрі Б. Уайта[4]. Основний розвиток воєнної доктрини, пов'язаний з іррегулярною війною, був здійснений між 2004 і 2007 роками[5] після терористичної атаки на США 11 вересня 2001 року[6][7]. Ключовим прихильником концепції іррегулярної війни в Міністерстві оборони США був Майкл Г. Вікерс, колишній офіцер ЦРУ[8]. Управління спеціальних акцій ЦРУ було першим відомим підрозділом, який спеціалізувався на «нетрадиційній війні»: на організації іррегулярної війни та боротьбі з нерегулярними військовими підрозділами[9][10][11]. Воєнізовані офіцери управління спеціальних акцій створили та з успіхом керували іррегулярними підрозділами з племені хмонг під час війни в Лаосі в 1960-х роках[12], підрозділами Північного союзу проти Талібану під час війни в Афганістані в 2001 році[13] та координували курдських пешмерга в боротьбі проти ісламістської терористичної організації Ансар аль-Іслам і сил Саддама Хусейна під час війни в Іраку 2003 року[14][15][16].

В іррегулярній війні використовується весь спектр військових та інших акцій, щоб підірвати владу, вплив і волю супротивника. За своєю суттю це тривала боротьба, яка перевіряє рішучість держави та її стратегічних партнерів[17][18][19][20]. Різниця між регулярними та іррегулярними силами не пов’язана з терміном «іррегулярна війна». Термін іррегулярна війна створений для розрізнення війни як такої і не прив'язаний до понять «традиційна війна» та «нетрадиційна війна»[21].

У вступі до електронного «Довідника військових наук»[22] голландський військовий вчений Мартійн Кітцен розглядає операції в іррегулярній війні та базові знання, на яких грунтується проведення іррегулярних акцій. Він характеризує ці конфлікти як насильницьку боротьбу за участю недержавних суб'єктів і держав, які прагнуть отримати владу, контроль та легітимність над відповідними групами населення[23]. У своїй статті Кітцен оглядає більшу частину академічної літератури, яка стосується цього питання[24].

Інші визначення
  • Іррегулярна війна — це форма війни, де задачею акцій є створення або знищення довіри та легітимності певної політичної сили (влади). В іррегулярній війні перевага надається непрямим підходам, хоча може використовуватись увесь спектр військових та інших можливостей для підриву авторитету влади, волі супротивника і його впливу на певні групи населення[25].
  • Іррегулярна війна — насильницька боротьба між державними та недержавними суб'єктами за легітимність і вплив на відповідне населення.
  • Іррегулярна війна передбачає конфлікти, в яких ворожі комбатанти не є регулярними військовими силами національних держав[26].
  • Іррегулярна війна — це «війна між людьми» на відміну від «індустріальної війни» (звичайної війни)[27].

Приклади

Майже всі сучасні війни включають якісь елементи іррегулярної війни. З часів Наполеона приблизно 80% конфліктів мали іррегулярний характер. Вважається, що прикладом іррегулярної війни є такі конфлікти[1][4]:

Акції

Акції та види бойових дій, що характерні для іррегулярної війни:

Згідно з класифікацією Міністерства оборони США, існує п'ять основних видів акцій іррегулярної війни:

Військові симуляції та навчання

У Збройних силах США було проведено кілька військових симуляцій та військових навчань, пов’язаних з іррегулярною війною:

  • Unified Action
  • Unified Quest
  • January 2010 Tri-Service Maritime Workshop[29]
  • Joint Irregular Warrior Series war games[29]
  • Expeditionary Warrior war game series[29]
  • December 2011 Naval War College Maritime Stability Operations Game focused specifically on stability operations in the maritime domain conducted by the Naval Service.[29]

Див. також

Примітки
  1. Gates, John M., «The U.S. Army and Irregular Warfare», The College of Wooster Archived copy. Архів оригіналу за 23 червня 2009. Процитовано 20 лютого 2010.
  2. https://ndupress.ndu.edu/Portals/68/Documents/jfq/jfq-93/jfq-93_104_110_Pelleriti-et-al.pdf
  3. Moses, A. Dirk, "German intellectuals and the Nazi past, " ISBN 978-0-521-86495-4, 2007
  4. White, Jeffrey B., «A Different Kind of Threat, Some Thoughts on Irregular Warfare», CIA, 1996
  5. «The National Military Strategy of the United States of America», United States Department of Defense, 2004
  6. Miller, LTC Frank A., «Irregular Warfare — Perhaps Not So „Irregular“», U.S. Army War College, 15 March 2006
  7. «The National Security Strategy of the United States of America», National Security Council, 2002
  8. Grant, Greg, «The Man Behind Irregular Warfare Push: Mike Vickers», DoD BUZZ, 7 April 2009
  9. Southworth, Samuel A., Tanner, Stephen, U.S. Special Forces: A Guide to America's Special Operations Units: the World's Most Elite Fighting Force, Da Capo Press, ISBN 0-306-81165-0, 2002
  10. Waller, Douglas, "The CIA Secret Army", Time Inc., 3 February 2003. time.com. Архів оригіналу за February 1, 2003.
  11. Stone, Kathryn & Williams, Anthony R., All Necessary Means: Employing CIA operatives in a Warfighting Role Alongside Special Operations Forces, United States Army War College (USAWC), 7 April 2003
  12. Shooting at the Moon: The Story of America's Clandestine War in Laos, Steerforth Press, ISBN 978-1-883642-36-5, 1996
  13. Woodward, Bob, Bush at War, Simon and Schuster, ISBN 0-7432-0473-5, 19 November 2002
  14. Tucker, Mike & Faddis, Charles, Operation Hotel California: The Clandestine War inside Iraq, The Lyons Press, ISBN 978-1-59921-366-8, 2008
  15. Woodward, Bob, Plan of Attack, Simon and Schuster, ISBN 978-0-7432-5547-9, 2004
  16. https://ndupress.ndu.edu/Portals/68/Documents/jfq/jfq-67/JFQ-67_32-39_Berger.pdf
  17. "Irregular Warfare (IW) Joint Operating Concept (JOC)", Version 1.0, United States Department of Defense, 27 February 2009
  18. "Irregular Warfare (IW)", DoD Directive 3000.07, United States Department of Defense, 1 December 2008
  19. "Quadrennial Roles & Missions (QRM) Review Report", United States Department of Defense, January 2009
  20. "Irregular Warfare", Doctrine Document 2-3, United States Air Force, 1 August 2007
  21. Larson, Eric V.; Eaton, Derek; Nichiporuk, Brian; Szayna, Thomas S. (2008). Defining Irregular Warfare. Assessing Irregular Warfare. RAND Corporation. с. 7–18. ISBN 9780833043221. JSTOR 10.7249/mg668a.10.
  22. Sookermany A. (ed) (2020) Handbook of Military Sciences. Springer, Cham DOI:10.1007/978-3-030-02866-4
  23. Kitzen M. (2020) Operations in Irregular Warfare. In: Sookermany A. (eds) Handbook of Military Sciences. p. 1-21. Springer, Cham DOI:10.1007/978-3-030-02866-4_81-1
  24. https://www.researchgate.net/publication/274119190_Western_Military_Culture_and_Counterinsurgency_An_Ambiguous_Reality
  25. "Irregular Warfare Special Study," United States Joint Forces Command Joint Warfighting Center, 4 August 2006
  26. "Quadrennial Defense Review Report", United States Department of Defense, 6 February 2006
  27. Benest, David, "British Leaders and Irregular Warfare," 29 August 2007
  28. Marston, Daniel (2002). The American Revolution 1774-1783. Osprey Publishing. ISBN 978-1-84176-343-9.
  29. Maritime Stability Operations - PDF. docplayer.net. Процитовано 7 вересня 2017.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.