Ісаак Стерн

Ісаак Стерн (Штерн, англ. Isaac Stern; 21 липня 1920, Кременець, Тернопільщина — 22 вересня 2001, Нью-Йорк) — американський скрипаль.

Ісаак Стерн
Основна інформація
Дата народження 21 липня 1920(1920-07-21)[1][2][…]
Місце народження Кременець, Польська Республіка[3]
Дата смерті 22 вересня 2001(2001-09-22)[1][2][…] (81 рік)
Місце смерті Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США[4][3]
Роки активності з 1935
Громадянство США[5]
Професії скрипаль, диригент, письменник
Освіта Консерваторія Сан-Франциско (1931)
Вчителі Louis Persingerd
Жанри класична музика
Нагороди

премія Леоні Соннінг (1982)

Лауреати премії Вольфа (1987)

Grammy Award for Best Instrumental Soloist(s) Performance (with orchestra)d (24 лютого 1982)

Grammy Award for Best Instrumental Soloist(s) Performance (with orchestra)d (13 квітня 1965)

Grammy Award for Best Instrumental Soloist(s) Performance (with orchestra)d (15 травня 1963)

Grammy Award for Best Instrumental Soloist(s) Performance (with orchestra)d (29 травня 1962)

Grammy Award for Best Chamber Music Performanced (25 лютого 1992)

Grammy Award for Best Chamber Music Performanced (16 березня 1971)

Polar Music Prize (2000)

премія «Грамофон» за прижиттєві досягненняd (1999)

Жива легенда Бібліотеки Конгресуd (квітень 2000)

золота медаль Королівського філармонічного товаристваd (1991)

зірка на голлівудській Алеї слави

 Файли у Вікісховищі

Життєпис

Народився в Україні в Кременці, в його однорічному віці сім'я переїхала до Сан-Франциско. В 1928—1931 роках вчився у консерваторії Сан-Франциско в класі Луїса Персинджера й Наума Блиндера. Перший концерт зіграв у 13 років. Дебютував в 1936 році із Симфонічним оркестром Сан-Франциско, уперше виступив у нью-йоркському Карнегі-холі в 1943 році.

Уже ранні записи Стерна є яскравим свідченням його таланту: юний скрипаль грає блискуче, стильно й емоційно. У середині 1970-х років ряд критиків і слухачів відзначали спад у творчому росту музиканта, що виразилося (за деякими виключеннями) у надмірності й деякій безладності його інтерпретацій. І все-таки зроблені тоді Стерном записи скрипкових концертів Альбана Берга й Бели Бартока, а також його запису камерного репертуару з піаністом Олександром Закіним й у складі тріо з піаністом Юджином Істоміним і віолончелістом Леонардом Роузом дотепер цінуються досить високо. Тоді ж Стерн здійснив перші записи «Серенади» Леонарда Бернстайна й двох замовлених ним концертів у неоромантичному стилі — Кшиштофа Пендерецького й Джорджа Рочберга.

Стерн зіграв помітну роль у порятунку історичного залу Карнегі-хол, що на початку 1960-х років був приречений на знос через будівництво нових залів у Лінкольн-центрі. Він активно виступив за збереження Карнегі-холу й, домігшись цього, став президентом Ради Карнегі-холу і сприяв тому, щоб саме в цьому залі проходили найпрестижніші концерти.

Будучи з юності прихильником ідеї незалежної єврейської держави, Стерн часто виступав в Ізраїлі й надавав підтримку музикантам-емігрантам єврейського походження, у тому числі скрипалям Пинхасу Цукерману й Іцхаку Перлману, піаністові й диригентові Даніелю Баренбойму. Стерн багато виступав також по всьому світу, за винятком Німеччини, куди принципово відмовлявся приїжджати.

Свій перший запис зробив в 1945 році для фірми «Колумбія»; згодом випустив більше 200 записів (нині ці записи публікуються фірмою «Sony Classics»). В 1981 році фільм про поїздку Стерна в Китай «Від Мао до Моцарта» одержав премію Академії в розряді повнометражних документальних фільмів. В 1984 році Стерн отримав премію «Кеннеді-центра». У 1987 році — премію Греммі за «визначний артистичний внесок у сфері записів протягом життя».

За 60 років виконавської кар'єри виступав на більшості престижних сцен світу. Більшість концертів Стерна збереглися, записані на магнітофонну плівку (понад 200 записів 63 композиторів).

В автобіографічній книзі «Мої перші 79 років» відзначав вплив, який на нього як скрипаля мали Натан Мільштейн і Артюр Грюмьо.

Серед нагород Ісаака Стерна почесні звання та відзнаки, зокрема, Гарвардського, Нью-Йорського, Колубійського, Оксфордського, Тель-Авівського університетів.

Помер Стерн у Нью-Йорку.

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Encyclopædia Britannica
  3. Archivio Storico Ricordi — 1808.
  4. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #121850129 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  5. LIBRIS — 2012.

Джерела і посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.