Іспанська Ост-Індія
Іспанська Ост-Індія (ісп. Indias Orientales Españolas) — термін, який використовується для позначення іспанських колоній в азійсько-тихоокеанському регіоні. З 1565 по 1821 роки вони були частиною віце-королівства Нова Іспанія і управлялися з Мехіко; після того, як Мексика здобула незалежність, ними почали керувати безпосередньо з Мадрида. В результаті іспано-американської війни 1898 року більшість тихоокеанських островів, які належали Іспанії, перейшли під контроль США, а решта були продані Німеччині в 1899 році.
Іспанська Ост-Індія | |
Прапор | Герб |
Дата створення / заснування | 1565 |
---|---|
Континент | Океанія |
Держава | Іспанія |
Столиця | Маніла |
Адміністративна одиниця | Генерал-капітанство Філіппіни |
Валюта | філіппінський песо |
Замінений на | Військовий уряд США на Філіппінських островах і Німецька Нова Гвінея |
Час/дата припинення існування | 1898 |
Іспанська Ост-Індія у Вікісховищі |
Король Іспанії традиційно називав себе «королем східних і західних Індій» (ісп. Rey de las Indias orientales y occidentales).
Управління колоніями
Королівським декретом від 5 травня 1583 року для управління Іспанською Ост-Індією в Манілі була заснована Аудіенсія (ісп. Audiencia y Chancillería Real de Manila en las Filipinas) і введений пост генерал-губернатора Філіппін. В адміністративному плані вони входили до віце-королівства Нова Іспанія, і тому всt їх листування з Мадридом йшла через Мехіко.
До Іспанської Ост-Індії входили наступні території:
- Філіппінські острови (включно з іспанськими володіннями на Тайвані, Сулавесі та Молуккських островах)
- Каролінські острови
- Маріанські острови
- Архіпелаг Палау