Ітішпес
Ітішпес (каз. Итішпес), або Ітішпеський Алако́ль (каз. Итішпестің Алакөлі) — озеро в Казахстані, розташоване на кордоні Алматинської та Жамбильскої областей. В окремі роки може перетворюватись на затоку озера Балхаш. Має площу 230 км², однак вона істотно коливається в залежності від кількості опадів[2].
Ітішпес, Ітішпеський Алаколь каз. Итішпес, каз. Итішпестің Алакөлі | ||||
---|---|---|---|---|
44°52′30″ пн. ш. 74°17′00″ сх. д. | ||||
Розташування | ||||
Країна | Казахстан[1], Російська імперія і СРСР | |||
Регіон | Казахстан[1] | |||
Прибережні країни | Казахстан | |||
Геологічні дані | ||||
Тип | мінеральне озеро[1] | |||
Розміри | ||||
Площа поверхні | 230[2] км² | |||
Глибина середня | 0,5—1[2] м | |||
Вода | ||||
Режим | безстічне | |||
Басейн | ||||
Країни басейну | Казахстан | |||
Інше | ||||
Geonames | 1526500 | |||
Ітішпес (Казахстан) | ||||
|
Ітішпес лежить біля найпівденнішої точки Балхаша в межах Балхаського району Алматинської області та Мойинкумського району Жамбильскої області, адміністративний кордон між якими проходить майже по його середині. Загалом ця водойма орієнтована з північного заходу на південний схід. Південно-західний берег Ітішпеса має згладжені обриси, посередині його перетинає тільки невеликий безіменний півострів, натомість обриси північно-східного узбережжя звивисті. На озері є п'ять островів. Глибина його в будь-якій частині не перевищує 0,5—1 м[2].
Джерелом живлення для Ітішпеса виступають переважно атмосферні опади і, меншою мірою, дренажні води з навколишніх територій, тому його рівень істотно коливається з року в рік. У роки зі значною кількістю опадів, коли рівень води у Балхаші підіймається вище відмітки 342,5 м обидві водойми з'єднуються[2]. Поза цими піками Ітішпес не має стоку. Цей чинник в поєднанні з відносно великою площею і незначною глибиною обумовлює потужне випаровування, наслідком якого є підвищена солоність води. Подібно до вод Балхаша, води Ітішпеса прозорі, насичено-синього кольору.
Береги цього озера рівнинні, низькі, безлісі. Їх вкриває невибаглива трав'яна рослинність, на прибережному мілководді часто трапляються зарості рогозу. Водойма розташована у ненаселеній місцевості. Найближчі людські поселення — Бурибайтал, Балатопар, Аксуєк, Мирний — лежать практично на однаковій відстані (близько 10 км), відповідно, на північний захід, північний схід, південний схід і південний захід від Ітішпеса. Уздовж його південно-західно берега проходить автошлях М-36. Озеро не має туристичної інфраструктури, однак на його берегах іноді відпочивають самоорганізовані туристи.
Джерела
- GEOnet Names Server — 2018.
- Итишпес / Казахстан. Национальная энциклопедия. — Алматы: Гл. ред. «Казак энциклопедиясы», 2005. — Т. 2 Г—Й. — С. 522.(рос.)