Іштван Кертес

Біографія та кар'єра

Народився в єврейській родині. З шести років вчився грати на скрипці і з дванадцяти також на фортепіано. У 1953 році закінчив Будапештську академію музики, де його вчителями по композиції були Лео Вейнер, Золтан Кодай та Реже Кокай; диригування Кертес вивчав під керівництвом Яноша Ференчіка та Ласло Шомодьї.

В 1953—1955 роках Кертес диригував оркестром в Дьйорі, потім протягом двох років працював в Будапештській опері. Після придушення Угорської революції 1956 року покинув Угорщину разом з дружиною, співачкою Едіт Кертес-Габрі, і маленькою дочкою. Деякий час удосконалював диригентську майстерність в Римі у Фернандо Превіталі.

Наприкінці 1950-х років Кертес дебютував в Гамбурзькій опері і швидко завоював авторитет постановками опер Бетховена, Верді і особливо Моцарта. У 1960 році він очолив оперний театр в Аусбурзі, в 1961 році вперше взяв участь в Зальцбурзькому фестивалі з «Викраденням із сераля» Моцарта. З 1964 року — музичний керівник Кельнської опери, одночасно в 1965—1967 роках — головний диригент Лондонського симфонічного оркестру.

Потонув, купаючись у Середземному морі біля берегів Ізраїлю під час гастролей до цієї країни.

Записи

Іштван Кертес записав перший у світі повний комплект симфоній Антоніна Дворжака, всі симфонії Йоганнеса Брамса та Франца Шуберта, а також твори Бели Бартока, Людвіга ван Бетховена, Джузеппе Верді, Золтана Кодай, Вольфганга Амадея Моцарта, Отторіно Респігі, Джоаккіно Россіні.

Посилання
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118561642 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. https://plus.si.cobiss.net/opac7/conor/104806243
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.