Іщенко Андрій Венедиктович
Іщенко Андрій Венедиктович (Ishchenko Andriy Venedyctovych, Ищенко Андрей Венедиктович) (20 серпня 1937, с. Ободівка — 2 червня 2005, Київ) — український оперний співак (тенор), соліст Київського оперного театру, Заслужений артист УРСР.
| Іщенко Андрій Венедиктович | |
|---|---|
 Зображення | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 20 серпня 1937 |
| Місце народження |
с. Ободівка,  СРСР |
| Дата смерті | 2 червня 2005 (67 років) |
| Місце смерті |
м. Київ, Совське кладовище,  Україна |
| Поховання | Совське кладовище |
| Роки активності | 1964—1985 |
| Громадянство |
СРСР, Україна |
| Національність | українець |
| Професія | Оперний співак |
| Освіта | Київська Консерваторія ім. П. І. Чайковського |
| Співацький голос | Тенор |
| Колективи | Київський оперний театр |
| Нагороди |
 |
Біографія
Народився 20 серпня 1937 року в с. Ободівка, Вінницької області, Тростянецького району.
У 1959—1965 роках навчався у Київській консерваторії в класі Римми Андріївни Разумової.
У 1964—1985 роках — соліст Київського театру опери та балету.
У 1968 році отримав звання Заслуженого артиста УРСР.
У 1985 році залишив сцену за станом здоров'я.
У 1986 по 1988 роках — викладач кафедри теорії та методики постановки голосу Київського педагогічного інституту ім. Драгоманова.
З 1988 по 1991 роки — завідувач кафедри теорії та методики постановки голосу Київського педагогічного інституту ім. Драгоманова.
Родина: дружина - Іщенко (Щербіна) Віра Миколаївна (25.10.44 р.н.), концертмейстер Оперної студії Київської консерваторії. Діти: дочка - Іщенко Олександра Андріївна (29.07.1965 р.н.), син - Іщенко Максим Андрійович (20.03.1968 р.н.).
Онуки: Іщенко Єлізавета Максимівна (18.09.1992 р.н.) та Іщенко Ілля Сергійович (15.11.1993 р.н.)
Помер 2 червня 2005 року після тривалої хвороби. Похований на Совському кладовищі м. Києва.
Репертуар
— Денис, опера «Купальна іскра», Б. Підгорецького, 1963.
- Маріо Каварадоссі, опера «Тоска» (Tosca) Дж. Пуччіні, 1965.
— Лєнський, опера «Євгеній Онєгін» П. І. Чайковського.
— Альфред, опера «Травіата» Дж. Верді.
— Вертер, опера «Вертер» Ж. Массне.
— Едгар, Артур, опера «Лючія ді Ламмермур» Г. Доніцетті.
— Герман Аріозо, опера «Пікова дама» П. Чайковського, (1966).
- Василь, опера «Милана» Г. Майбороди, 1967.
- Богун, опера «Богдан Хмельницький» К. Данькевича, 1967.
- Петро, опера «Наталка Полтавка» М. Лисенка, 1967.
— Гнат, опера «Полководець» Б. Лятошинського 1970.
— Кавалер де Гріє, опера «Манон» Ж. Массне, 1975.
Також виконував естрадні та народні українські, російські та неаполітанські пісні.
На телеекрані
Художній фільм «Театр и поклонники», 1967.
Телефільм «Мастера искусств Украины», 1970.
Художній фільм «Смеханические приключения Тарапуньки и Штепселя», 1970.
Документальний фільм «Мой папа — оперный певец», 2011.
Аудіозаписи та відеозаписи
«Пливе моя душа» Пам'яті Андрія Іщенка (До 70-річчя з дня народження)(DVD+CD) 2007.
https://www.youtube.com/user/Aleksandra651
Джерела
- І. М. Лисенко «Словник співаків України», Нью-Джерсі, 1997.
- Ободівська сільська рада
- [1]
- [2]
- В журналі "Перець №6 за 1980р розміщено дружній шарж А.Арутюнянца , присвячений солісту.[3]
Посилання
- Іщенко Андрій Венедиктович // Українська музична енциклопедія. Т. 2: [Е – К] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 264.
- Вшанування пам'яті Іщенка Андрія Венедиктовича
Примітки
- Іщенко Андрій Венедиктович | Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 4 березня 2020.
- Згадаємо Андрія Іщенка | Music-Review Ukraine. www.music-review.com.ua. Процитовано 4 березня 2020.
- Журнал перець 1980 06. www.perets.org.ua (укр.). Процитовано 11 квітня 2021.
- Киевский календарь. calendar.interesniy.kiev.ua. Процитовано 4 березня 2020.
- Історія школи - Ободівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. obodivka-school.vn.sch.in.ua. Процитовано 4 березня 2020.
- Gazeta.ua (21 лютого 2018). На 77-м году жизни скончался автор всенародной песни "Чернобрывцы". Gazeta.ua (рос.). Процитовано 4 березня 2020.