Їжачок вухатий

Їжачок вуха́тий, або їжак вухатий (Hemiechinus auritus) — ссавець роду Їжачок (Hemiechinus) родини їжакові (Erinaceidae), мешканець степової смуги. Їжачок вухатий завдовжки (голова й тіло) 120–270 мм, хвіст 10–50 мм, вага ≈ 340 г, вуха довше половини довжини голови[1].

?
Їжачок вухатий

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні
Царство: Тварини
Тип: Хордові
Клас: Ссавці
Ряд: Комахоїдні (Insectivora)
Родина: їжакові (Erinaceidae)
Рід: Hemiechinus
Вид: Їжачок вухатий
Erinaceus auritus
Gmelin, 1770

Ареал їжака вухатого
Посилання
Вікісховище: Category:Hemiechinus auritus
Віківиди: Hemiechinus auritus
EOL: 1178685
ITIS: 633542
МСОП: 40607
NCBI: 217708

Таксономічна характеристика

Один з двох видів роду Їжачок (Hemiechinus), єдиний вид цього роду у фауні Європи. Один з 2 видів родини Erinaceidae у фауні України. У працях до І половини XX ст. вид відносили до роду Їжак (Erinaceus).

У складі цього виду розрізняють декілька підвидів, зокрема:

  • Hemiechinus auritus albulus
  • Hemiechinus auritus auritus
  • Hemiechinus auritus aegyptius
  • Hemiechinus auritus libycus
  • Hemiechinus auritus megalotis

Поширення

Мапа поширення їжачка вухатого в Україні


Ареал охоплює степи та пустелі Євразії (Передкавказзя, Кавказ, Закавказзя, Серед. Азія), північну Африку. В Україні відмічений кількома знахідками на півдні Донецької та в Луганській області.

Місця перебування степові місцевості — схили, крейдяні відслонення, яри. Зустрічається на піщаних борових терасах.

Стан популяцій в Україні

Чисельність в Україні незначна. Причини зміни чисельності — розорювання степів, застосування пестицидів тощо; наявність ворогів лисиць, тхорів, куниць, сов, канюка.

Особливості біології

молоде їжаченя
їжак білочеревий (для порівняння)

Веде нічний спосіб життя. Живе в норах; як тимчасові схованки використовує ямки в землі, щілини між камінням тощо. Зі зниженням температури повітря стає малорухливим, а після випадання снігу залягає у зимову сплячку (5—6 місяців).

Живиться безхребетними і дрібними хребетними (комахами, ящірками, зміями, гризунами), а також яйцями птахів, які гніздяться на землі; іноді рослинами.

Парується в кінці березня — квітні. Тривалість вагітності і кількість виводків не встановлено. Виводки з 4 — 8 малят зустрічаються в кінці квітня — вересні. Статевозрілим стає у віці близько року.

Цікаво, що серце їжака б'ється зі швидкістю 200 ударів на хвилину, а під час зимової сплячки 20 ударів на хвилину .

Заходи охорони

Їжачок на поштовій марці Білорусі

Занесено до Червоної книги України (1980, 1994, 2009). Статус охорони — III категорія.

Колись, до зникнення з території України охоронявся в Українському степовому та Луганському природних заповідниках.

Розмноження у неволі: відловлені вагітні самиці у неволі народжували і вигодовували малят. У Київському зоопарку одержано три покоління їжаків вухатих (1989–1991 рр.).

Посилання

  1. Ballenger L. (1999). Hemiechinus auritus. Animal Diversity Web. Процитовано 17.05.2020. (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.