Їстівні водорості

Морські водорості широко використовуються в прибережних кухнях по всьому світу. Вони були частиною дієт у Китаї, Японії та Кореї ще з доісторичних часів.[7] Австралія та Нова Зеландія теж вживали рослинні продукти моря, — коли азіати досягли Австралії в 1800-х роках. Народ Маорі з Нової Зеландії традиційно використовував кілька видів корисних і зелених водоростей. Ці рослини також споживають в багатьох європейських країнах, в Ісландії і західній Норвегії, на атлантичному узбережжі Франції, в північній і західній Ірландії, Вельсі і в деяких прибережних районах Південно-Західної Англії,[8] а також в Нью-Брансвіку, Новій Шотландії, і в провінціях Ньюфаундленд і Лабрадор.[9]

Морські водорості мають високий вміст йоду.[10] На Філіппінах, жителі Албаю створили нову Панса або локшину, приготовлену з морської рослини, ця страва багата кальцієм, магнієм та йодом.[11][12]

В одному з досліджень 2014 року було зазначено, що деякі види водоростей можуть бути веганським джерелом біологічно активного вітаміну В12 . У дослідженні пишеться, що В-12 виявлено як у сирої, так і у смаженої водорості. Всього 4 грами висушеного фіолетового лавера вважається достатнім для задовільнення RDI з приводу B-12.[13]

Полісахариди в морських водоростях можуть метаболізуватися у людини завдяки дії бактеріальних ферментів кишечника. Такі ферменти часто виробляються у японського населення через споживання морських рослин.

Смажені листи норі

У деяких районах Азії норі 海苔 (в Японії), зікаї 紫菜 (в Китаї) та гім 김 (в Кореї) — листи сушеної червоної водорості Порфіра використовуються в супах або для загортання суші або онігірі . Chondrus crispus (широко відомий як ірландський мох) — ще одна червона водорость, яка використовується для виробництва різних харчових добавок, разом з Kappaphycus та різними gigartinoid водоростями.

Бурі їстівні водорості Sargassum fusiforme називають хіджікі в Японії та тот в Кореї.

Морський виноград на суші

Японська кухня має сім видів морських водоростей, тож, термін «морські водорості» в японській мові використовується в наукових програмах, а не посиланням для продуктів харчування.

Олія морських водоростей, яку ще називають водорослевою, застосовується для приготування їжі.[14] Олія морських водоростей використовується також як джерело дієтичної добавки жирних кислот, оскільки містить моно- та поліненасичені жири, зокрема EPA та DHA, обидва які є жирними кислотами Омега-3. Його вміст DHA приблизно рівняється вмісту риб'ячого жиру в лососі.[15]

Масло водоростей також використовується для біопалива, масажного масла, мила та лосьйонів.