АІ-25
АІ-25 — двовальний турбореактивний двоконтурний авіаційний двигун.
| АІ-25 | |
|---|---|
 Двигун АІ-25ТЛ в угорському музей авіації в Сольноку) | |
| Тип: | Двовальний турбореактивний двоконтурний |
| Країна: |  СРСР |
| Виробництво: | |
| Конструктор: | Лотарєв В.А. |
| Розробник: | Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» |
| Рік створення: | 1965 |
| Виробник: | Мотор Січ |
| Роки виробництва: | з 1967 |
| Виготовлено: | понад 6300 |
| Маса і габарити | |
| Суха маса: | 312 кг |
| Довжина: | 1993 мм |
| Ширина: | 820 мм |
| Висота: | 896 мм |
| Робочі характеристики | |
| Злітна тяга: | 1500 кгс |
| Крейсерська тяга: | 443 кгс |
| Компресор: | осьовий, двокаскадний, 11-ступеневий |
| Турбіна: | двокаскадна, триступінчаста |
| Температура турбіни: | 957 °C |
| Камера згоряння: | кільцева, з 12 робочими форсунками |
| Ступінь підвищення тиску: | 9,5 |
| Паливо: | Т-1, ТС-1, РТ |
| Витрата повітря: | 46,8 кг/с |
| Витрата палива: | 220 (855 злітний режим) кг/год |
| Питома витрата палива: | 0,78 (0,56 злітний режим) кг/кгс(к.с.)·год |
| Ступінь двухконтурності: | 1,98 |
Історія створення [1]
Розробка двоконтурного авіаційного двигуна АІ-25 почалась на ДКБ-478 в середині 60-х років під керівництвом Лотарева В.А. Перший дослідний двигун виготовлений в 1965 році, а 21 жовтня 1966 відбувся перший політ на пасажирському літаку Як-40. 7 вересня 1967 розпочаті державні стендові випробування.
Серійне виробництво організовано на Запорізькому заводі «Мотор Січ» в 1967 році. Двигун сертифікований Авіаційним регістром Німеччини та Італії на відповідність нормам льотної придатності. Двигун встановлюється на всіх модифікаціях літаків Як-40.
У 1975 році двигун, під маркою АІ-25 серії 2М, був встановлений на польський сільськогосподарський літак М-15, а у 1976 році пройшов державні льотні випробування. Всього виготовлено більше 6300 двигунів. До 2007 року напрацювання всього парку двигунів в експлуатації склала більше 60 млн годин.
Технічний опис [2][3]
Двигун виконаний за двовальною схемою. Ротор компресора розділений на два самостійних ротора (двовальна схема), кожен з яких обертається своєю турбіною. При цьому ротори мають різні оптимальні для них частоти обертання і пов'язані між собою тільки газодинамічним зв'язком.
АІ-25 складається з:
- двокаскадного 11-ступеневого осьового компресора:
- 3-ступеневого компресора низького тиску;
- 8-ступеневого компресора високого тиску;
- розділового корпусу;
- кільцевої камери згоряння з 12 форсунками;
- двокаскадної триступеневої турбіни:
- одноступеневої охолоджуваної турбіни високого тиску;
- двоступеневої турбіни низького тиску;
- корпуса задньої опори з двоконтурним реактивним соплом;
- агрегатів, які забезпечують роботу двигуна і його систем.
Кожен каскад турбіни використовується для обертання ротора відповідного каскаду компресора:
- одноступенева турбіна високого тиску приводить в обертання ротор компресора високого тиску і всі привідні агрегати двигуна;
- двоступенева турбіна низького тиску приводить в обертання ротор компресора низького тиску.
Двигун працює на авіаційному гасі марок Т-1, ТС-1, РТ. Запуск двигуна здійснюється від повітряного стартера СВ-25.
Модифікації
АІ-25В
АІ-25В — двигун для літака L-39. Відрізняється конструкцією паливно-мастильної системи. Випускався за ліцензією в Чехословаччині.
АІ-25ТЛ
АІ-25ТЛ — модифікація двигуна АІ-25 для навчально-тренувального та бойового літака L-39 чеської фірми Aero Vodochody. Перший двигун виготовлений в 1971 році. У 1972 почалися льотні випробування. В 1973 розпочато серійне виробництво. У порівнянні з базовим двигуном АІ-25ТЛ має збільшену на 15% тягу, підвищені ступінь стиснення та температуру газу перед турбіною, охолоджувану щабель турбіни. АІ-25ТЛ обладнаний спеціальною системою змащення, що забезпечує роботу підшипників в умовах перевернутого польоту.
АІ-25ТЛ успішно експлуатується у багатьох країнах світу. Виготовлено понад 5000 двигунів цієї модифікації. До 2007 загальне напрацювання в експлуатації становить більше 6,5 млн годин.
Технічні характеристики
АІ-25ТЛК
АІ-25ТЛК — модифікація двигуна АІ-25ТЛ для китайського навчально-тренувального літака К-8J (також відомий як JL-8) Наньчаньскої літакобудівної компанії NAMC. В 1997 проведено льотні випробування в NAMC. Серійне виробництво розпочато в 1998.
Технічні характеристики
АІ-25ТЛК
АІ-25ТЛК — модифікація двигуна АІ-25ТЛ створена в 2001 для навчально-тренувальних літаків L-39 та К-8J. Двигун може бути адаптований для установки на інші існуючі та ті які розробляються навчально-тренувальні та навчально-бойові літаки при їх використанні як легких штурмовиків . У зв'язку з цим додатково введено бойовий режим підвищеної максимальної тяги, на якому тяга збільшена з 1720 кгс до 1850 кгс і значно зменшено час прийомистості двигуна. Для забезпечення установки на раніше випущені літаки L-39 і K-8J збережений колишній тип системи автоматичного управління двигуном. Також є можливість застосування системи автоматичного управління типу FADEC.
Технічні характеристики
- Довжина (з реактивним соплом): 3358 мм
- Ширина: 985 мм
- Висота: 958 мм
- Маса суха: 350 кг
- Тяга:
- на бойовому максимальному режимі:1850 кгс
- на навчальному максимальному режимі:1720 кгс
- на крейсерському режимі:515 кгс
- Питома витрата палива:
- на бойовому максимальному режимі: 0,61 кг/кгс•год
- на навчальному максимальному режимі: 0,575 кг/кгс•год
- на крейсерському режимі: 0,79 кг/кгс•год
АІ-25ТЛТ
Модифікація двигуна для безпілотного винщувача MIUS, який, як планується, має здійснити свій перший політ у 2023 році[4].
Примітки
- Архівована копія. Архів оригіналу за 26 січня 2013. Процитовано 20 червня 2012.
- http://www.airwar.ru/enc/engines/ai25.html
- http://aviaros.narod.ru/ai-25.htm
- Baykar замовив у «Івченко-Прогрес» двигуни АІ-322Ф та АІ-25ТЛТ.
Література
- Богуслаєв В. 85 років на службі авіації.// Крила Батьківщини.-2001. - №9. - С.14-17.
- Виноградов Р.І., Пономарьов О.М. Розвиток літаків світу.-М.:"Машинобудування",1991.-С.220.
- Сойко Н. Нестаріючий "Альбатрос": Про НТЛ L-39.// Крила Батьківщини.-1998.-№11.-С.9-17.
- Удалов К.Г., Шам О.В. Літак Як-40.-М.:"Транспорт",1992.