Абатський район
Аба́тський район (рос. Абатский район) — адміністративний район в складі Тюменської області, Росія.
Абатський район | |||
---|---|---|---|
рос. Абатский район | |||
| |||
Основні дані | |||
Суб'єкт Російської Федерації: | Тюменська область | ||
Утворений: | 12 листопада 1923 року | ||
Населення (2019): | 16790 осіб | ||
Площа: | 4080,44 км² | ||
Густота населення: | 4,12 осіб/км² | ||
Населені пункти, округи та поселення | |||
Адміністративний центр: | село Абатське | ||
Кількість сільських поселень: | 11 | ||
Кількість сіл та присілків: | 56 | ||
Кількість селищ: | 9 | ||
Влада |
Адміністративний центр — село Абатське.
Загальні дані
Площа району становить 4 080 км².
Район сільськогосподарський. Тут вирощують пшеницю, жито, ячмінь, овес, гречку. Розводять велику рогату худобу, свиней, розвинене вівчарство.
В районі знаходяться термальні лікувальні джерела.
Історія
Археологами на території району знайдено стародавні кургани II–III століттів.
Район було утворено 12 листопада 1923 року в складі Ішимського округу Уральської області з Абатської, Тушнолобовської, а також частин Челноковської та Маслянської волостей Ішимського повіту Тюменської губернії. Спочатку район складався з 25 сільрад. 1 січня 1932 року район було об'єднано з Маслянським районом. Відновлений був знову 25 січня 1935 року, але вже в кількості 27 сільрад. 19 вересня 1939 року приєднано частину Крутинського району.
З 14 серпня 1944 року район став частиною новоствореної Тюменської області. 1 лютого 1963 року район був об'єднаний з Вікуловським районом. 26 вересня 1964 року село Абатське стало селищем міського типу. 12 січня 1965 року Абатський район було відновлено, при цьому частина відійшла до Вікуловського району. 23 січня 1991 року Абатському знову було надано статус села.
Адміністративно-територіальний поділ
На території району 11 сільських поселень:
Поселення | Площа, км² |
Населення, осіб (2002) |
Населення, осіб (2010) |
Населення, осіб (2019) |
Центр | Населені пункти |
---|---|---|---|---|---|---|
Абатське сільське поселення | 421,26 | 9236 | 8793 | 8089 | Абатське | 8 |
Банниковське сільське поселення | 219,18 | 1177 | 1008 | 757 | Банниково | 5 |
Болдиревське сільське поселення | 393,15 | 1058 | 832 | 568 | Болдирево | 4 |
Коневське сільське поселення | 327,99 | 1502 | 1217 | 985 | Конево | 6 |
Ленінське сільське поселення | 453,97 | 1592 | 1118 | 879 | Ленінка | 7 |
Майське сільське поселення | 318,31 | 1867 | 1369 | 1053 | Майський | 7 |
Назаровське сільське поселення | 336,65 | 615 | 423 | 213 | Назарово | 3 |
Ощепковське сільське поселення | 605,91 | 2618 | 2122 | 1864 | Ощепково | 7 |
Партизанське сільське поселення | 379,56 | 884 | 573 | 402 | Партизан | 3 |
Тушнолобовське сільське поселення | 321,97 | 1562 | 1294 | 1085 | Тушнолобово | 9 |
Шевирінське сільське поселення | 302,49 | 1455 | 1088 | 895 | Шевиріно | 6 |
Джерела
- Електронна енциклопедія від Master-Soft «Земля» 1996 року.
Примітки
- Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- https://tumstat.gks.ru/perepis_nas2010
- Численность населения России, субъеков Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек — Всеросійський перепис населення 2002 року (рос.) Архівовано з першоджерела 3 лютого 2012.