Абрахам Гіацинт Анкетіль-Дюперрон
Абрахам Гіацинт Анкетіль-Дюперрон (7 грудня 1731 — 17 січня 1805) — французький сходознавець, молодший брат Луї-П'єра Анкетіля.
Абрахам Гіацинт Анкетіль-Дюперрон | |
---|---|
фр. Abraham Hyacinthe Anquetil-Duperron | |
Народився |
7 грудня 1731[1][2][…] Париж, Королівство Франція[1] |
Помер |
17 січня 1805[1][3][…] (73 роки) Париж, Франція[1] |
Країна | Франція |
Діяльність | мовознавець, перекладач, індолог |
Галузь | сходознавство |
Посада | associate memberd |
Брати, сестри | Louis-Pierre Anquetild[4][1] |
Абрахам Гіацинт Анкетіль-Дюперрон у Вікісховищі |
Біографія
Анкетіль-Дюперрон народився в Парижі 7 грудня 1731 року. Навчався на священика в Парижі, Осері й Амерсфорті, але пристрасть до східних мов привело до того, що він вирішив повністю присвятити себе їхньому поглибленому вивченню. Його постійна присутність в Королівській бібліотеці привернула увагу зберігача рукописів абата Сальєра чиє заступництво забезпечило вченому маленьку платню як людині, яка вивчає східні мови.
Спершу він зацікавився деякими фрагментами «Відевдати», однієї зі складових «Авести», і склав план поїздки до Індії, щоб виявити інші рукописи Заратуштри. Відповідно до поставленої мети, він 2 листопада 1754 року завербувався рядовим в індійську експедицію, а вже 7 листопада вирушив з Парижа. Після 10-денного маршу Анкетіль-Дюперрон прибув в порт, з якого мав відплисти. Але тут йому повідомили, що правління компанії, вражене його дивним завзяттям до науки, надає повну свободу дій, і вже наступного місяця Анкетіль-Дюперрон офіційно був звільнений від служби і за наказом короля йому виділили маленьку платню в 5 сотень франків. Багато в чому це було заслугою абата Жан-Жака Бартелемі та інших друзів вченого[5].
Незабаром Французька Ост-Індійська компанія надала йому право вільного пересування, і в лютому 1755 року вчений відплив до Індії. Після 10 місяців у дорозі, Анкетіль-Дюперрон 10 серпня 1755 року прибув до Подучеррі. Тут він пробув деякий час з метою оволодіння сучасною перською мовою, а потім поспішив для вивчення санскриту в Чандернагор (суч. Чанданнаґар), куди прибув 22 квітня 1756 року. Незабаром почалася війна між Англією і Францією, і Чандернагор був захоплений. В результаті Анкетіль-Дюперрон повернувся по суші в Подучеррі. Тут він знайшов одного зі своїх братів і відправився на кораблі з ним в Сурат, але, поставивши собі за мету дослідити країну, він незабаром висадився і продовжив шлях пішки. У Сураті, куди він прибув 1 травня 1758 року, Анкетіль-Дюперрон, завдяки наполегливості та терпінню, домігся від зороастрийских жерців того, що хотів: вони навчили його авестійської мови і забезпечили оригінальними авестійськими текстами. Також він досить добре опанував давньоперську і середньоперську мови для перекладу.
Потім він збирався йти у Варанасі, щоб вивчати мови, давнину і священні закони індусів, але військові події змусили його відмовитися від цієї ідеї. Покинувши Сурат 15 березня 1761 року, він прибув в Мумбаї, а вже звідти на англійському судні 28 квітня 1761 року вирушив до Англії[6]. Прибувши в Портсмут, він пробув деякий час в Лондоні та Оксфорді, а потім відправився до Франції. Прибув до Парижа 14 березня 1762 року, маючи в розпорядженні 108 манускриптів, не рахуючи інших старожитностей. За словами самого Анкетіль-Дюперрона, гамір навколо його подорожей і важливість привезених їм манускриптів привернули увагу осіб із вищих верств суспільства[7]. Це дозволило вченому отримати в подальшому допомогу і підтримку для продовження своїх досліджень.
Абат Жан-Жак Бартелемі домігся для нього пенсії у зв'язку з його призначенням перекладачем східних мов у Королівську бібліотеку. У 1763 році Анкетіль-Дюперрон був обраний членом Академії написів та красного письменства і взявся за підготовку публікацій матеріалів, які він зібрав під час своїх східних мандрів. У 1771 році було опубліковано «Зенд-Авеста» в 3 томах, що містила збірники священних текстів зороастризму, життєпис Заратуштри і фрагменти творів, приписуваних цій особі. У 1778 році вчений опублікував в Амстердамі свою працю «Legislation orientale», в якій спробував довести, що сама сутність східного деспотизму є досить невірною. Його «Recherches historiques et geographiques sur L'Inde» з'явилися в 1786—1787 роках і склали частину «Географії Індії» Йозефа Тифенталера. У другому томі цих досліджень був надрукований французький переклад 4 упанішад з перського рукопису[8].
Велика французька революція мала сильний вплив на вченого. Протягом цього періоду він відсторонився від суспільства і провів цей час, занурившись у вивчення знайдених текстів. У 1798 році опублікував «L'Inde en rapport avec l'Europe» в 2 томах в Гамбурзі. З 1801 по 1802 роки було опубліковано латинський переклад з перської мови витягів з упанішад, священних книг індусів. Видання вийшло в 2 томах у Парижі під назвою «Oupnek'hat» — перським еквівалентом санскритського терміна. Це була унікальна суміш латинської, грецької, перської, арабської мов і санскриту. Коли був заснований Національний інститут, Анкетіль-Дюперрон був обраний його членом.
Помер в Парижі 17 січня 1805 року.
Артур Шопенгауер писав, що його знання індійської філософії є результатом читання перекладів Анкетіль-Дюперрона[9]. Перекладами французького вченого був глибоко вражений і філософ К. Я. Краус[10].
Вибрана бібліографія
Примітки
- Анкетиль-Дюперрон, Абрам Ясент // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. Iа. — С. 789.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- Анкетиль-Дюперронъ // Энциклопедический лексикон — СПб: 1835. — Т. 2. — С. 314.
- Kanga K. E. Extracts from the narrative of Anquetil du Perron's travels in India. — Bombay, 1876. — P. 7.
- Kanga K. E. Extracts from the narrative of Anquetil du Perron's travels in India. — Bombay, 1876. — P. 37, 45.
- Kanga K. E. Extracts from the narrative of Anquetil du Perron's travels in India. — Bombay, 1876. — P. 52.
- La Grande-Bretagne Et L'Europe Des Lumieres: Actes De Colloques Decembre 1992 Et Decembre 1993. — Presses de la Sorbonne nouvelle, 1996. — P. 31.
- Schopenhauer and Indian philosophy: a dialogue between India and Germany / edited by Arati Barua. — New Delhi, 2008. — P. 71
- K. Witz. The supreme wisdom of the Upaniṣads: an introduction. — Delhi, 1998. — P. 38.
Посилання
- П. Л. Лавров . Анкетіль дю-Перрон' // {{{Заголовок}}}. — СПб. : Тип. И. И. Глазунова и Комп, 1862. — С. 408-409.
- Анкетиль-Дюперрон Гиасинт // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)