Пістолет Макарова

Пістолет Макарова та його прототип Walther PP, фото внизу

Німецький пістолет Walther PP, 1929 рік.

У роки Другої світової війни короткоствольна зброя пройшла серйозну перевірку. Досвід цієї війни породив нові тактико-технічні вимоги до пістолетів, зокрема їм треба було стати компактнішими, легшими, надійнішими та швидкострільнішими. Пістолет ТТ зразка 1933 р. мав численні вади, а саме: ненадійна фіксація магазину, незручна форма руків'я тощо. Крім того, було визнано за доцільне мати на озброєнні армії два типи пістолета: автоматичний з довгим стволом — для офіцерів та сержантів, що будуть безпосередньо брати участь в бойових діях (ним став пістолет Стєчкіна), і компактний — для старших офіцерів і як «зброя мирного часу».

Тому, у 1945 році, на вимогу Радянської Армії, в СРСР було оголошено конкурс на розробку нового компактного пістолета для оперативно-бойового застосування. Технічні вимоги до пістолета були досить жорсткими. За умовами конкурсу, новий пістолет повинен був перевершувати ТТ за вагогабаритними показниками (бути компактнішим, зручним для застосування у ближньому бою), надійністю у польових умовах та влучністю стрільби, застосовувати патрон 7,65 мм або 9 мм, крім того, ще й повинен бути технологічним у масовому виробництві. При цьому ще й орієнтувалися на порівняно невелику потужність та застосування пістолета в раптових зіткненнях з противником на малих відстанях. В результаті спочатку був створений новий патрон до пістолета — 9×18 мм, який за потужністю являє собою той розумний максимум, що можна використовувати в пістолеті з вільним затвором. В основу цієї розробки лягли довоєнні німецькі праці у тому ж напрямку, що приводить до створення фірмою GECO патрону 9×18 Ultra. Потрібно зазначити, що незважаючи на однакові позначення, радянський патрон невзаємозамінний з німецьким, тому що має більший діаметр кулі (справжній калібр радянського патрону — 9,39 мм).

У конкурсі на новий пістолет взяли участь відомі конструктори — Токарєв Ф. В., Воєводін П. В., Коровін С. А., Раков І. І., Сімонов С. Г., а також молоді, ще мало відомі — Макаров М. Ф. з Тули, Сєврюгін Г. В., Клімов А. Л. і Лобанов А. І. з Іжевська. Після серії жорстких випробувань на надійність найкращим був визнаний зразок під 9-мм патрон, сконструйований колективом інженерів на чолі з Миколою Федоровичем Макаровим.

За основу розробки, було взято німецький пістолет Walther PP, зразка 1929 року. Пістолет, який переміг у конкурсі, мав певні відмінності від «Вальтера», але зберіг його загальне компонування та конструкторські рішення. Ескізне пророблення ПМ завершилося у 1947 р. В 1948 був підготовлений остаточний варіант проекту.

Виробництво нового пістолета було налагоджено в Іжевську у 1949 році та продовжувалось понад 50 років. На озброєння Радянської Армії, МВС та органів держбезпеки пістолет Макарова, чи ПМ, офіційно був прийнятий в 1951 році. Однак у середині 1990-х років в конкурсі на штатну зброю для російських силових структур модернізований варіант пістолета Макарова — ПММ — програв пістолету Яригіна (ПЯ). Що ж стосується України, то відомо, що на заміну пістолету Макарова для правоохоронних органів держави КП «НВО «Форт» МВС України» розробило новий пістолет Форт-12 під той же патрон, що й в ПМ.

Дія автоматики з вільним затвором

Дія ПМ заснована на віддачі з вільним затвором. Замикання ствола відбувається за рахунок маси затвора і пружності зворотної пружини, вдягнутої на ствол.

Ударно-спусковий механізм подвійної дії з відкритим курком. У ПМ застосований вільний ударник, який не має пружини, що утримує його в задньому положенні. Теоретично це може привести до випадкового пострілу при падінні пістолета з великої висоти, але Н. Ф. Макаров вважав, що ударник не має достатньої ваги, аби серйозно враховувати цю можливість.

Пістолет складається з 32 деталей і таких основних частин:

• рамка зі стволом і спусковою скобою;
• затвор з ударником, викидачем і запобіжником;
• зворотна пружина;
• ударно-спусковий механізм;
• руків'я з гвинтом;
• затримка затвору;
• магазин.

Після того, як вставлено магазин і дослано набій в патронник, ПМ можна встановити на запобіжник. При цьому відбувається безпечний спуск курка з бойового взводу, курок відходить від ударника і блокується, спусковий гачок йде вперед і теж блокується. Блокується також і затвор (у «Вальтер ПП» затвор не блокується і зброю можна перезаряджати при увімкненому запобіжнику). З увімкненим запобіжником ПМ готовий до носіння.

Постріл з ПМ

Перед пострілом прапорець запобіжника, що знаходиться на лівому боці задньої частини затвору, потрібно перевести в нижнє положення, в позицію «вогонь» (що зручніше за «Вальтер ПП», де важіль треба переводити у верхнє положення). Курок встане на запобіжний взвод і ПМ буде готовий до пострілу самовзведенням. При першому натисканні на спусковий гачок одночасно зводиться курок, тому для спуску потрібно більше зусилля, ніж при зведеному курку — близько 3,5 кг. Після першого пострілу курок буде зведений (поставлений на бойовий взвод) і для пострілу досить легкого і короткого натискання із зусиллям близько 1,5 кг.

Після зняття із запобіжника курок можна звести вручну, як у пістолетах з ударно-спусковим механізмом одинарної дії, для влучнішого першого пострілу. За зведення курка спусковий гачок відходить назад. Тепер перший постріл можна зробити коротким натисканням. Курок можна зняти з бойового взводу притримуючи його великим пальцем і натискаючи на спусковий гачок. Після того як спусковий гачок буде відпущений і піде вперед, курок встане на запобіжний взвод, що запобігає контакт курка з ударником за неповного зведення курка.

Гільза після пострілу викидається вправо.

Стандартний магазин ПМ містить 8 набоїв. Після витрачення всіх патронів затвор встає на затворну затримку. Зняти затвор з затримки можна за допомогою важеля, що знаходиться зліва на рамці. Якщо не вставлений порожній магазин, то зняти затвор з затримки можна й іншим способом, відтягнувши його трохи назад і відпустивши. Якщо в пістолет вставлений споряджений магазин, то, після зняття затвора з затримки, патрон досилається в патронник, і пістолет знову готовий до пострілу.

Засувка магазина, як і у більшості європейських пістолетів того часу, розташована в основі руків'я. Таке розташування засувки виключає випадкове витягання магазину, проте менш зручне для швидкої зміни магазину.

Відмінні риси пістолета Макарова — простота конструкції і багатофункціональність деталей. Так, затримка затвору служить одночасно і відбивачем гільз. Двопера пластинчаста бойова пружина служить одночасно пружиною важеля взводу і пружиною шептала, а також пружиною відбою курка (вигин її широкого пера) при постановці на запобіжний взвод. Нижній кінець пружини є пружиною засувки магазина.

Н. Ф. Макаров створив пістолет, конструкція якого містить ряд оригінальних рішень. Пістолет простий в експлуатації, має великий службовий ресурс і надійніший за взятий за основу Walther PP.

Деякі деталі, наприклад, бойова пружина і, особливо, запобіжник, мають досить складну форму. Але, надалі, зміна технології дозволила спростити і здешевити виробництво.

ПМ має гарну, для компактного пістолета, точність. При стрільбі на 25 метрів стандартними патронами 57-Н-181 радіус розсіювання R100 становить 75 мм, а на 50 метрів — 160 мм. На відстані 10 метрів радіус розсіювання всього 35 мм.

Перевірка бою пістолета здійснюється стрільбою на 25 м по чорному колу діаметром 25 см, встановленому на щиті висотою 1 м і шириною 0,5 м. Купчастість бою ПМ визнається нормальною, якщо всі чотири пробоїни вміщаються в коло діаметром 15 см. Середня точка влучення задовольняє вимогам, якщо вона відхиляється від контрольної точки не більше 5 см в будь-якому напрямку.

Радіус розсіювання при стрільбі з приведеного до нормального бою пістолета характеризується такими цифрами:

Розбирання пістолета може бути неповним і повним.

Неповне розбирання проводиться для чищення, змащення й огляду пістолета в такому порядку:

1. витягти магазин з основи рукояті;
2. зняти пістолет із запобіжника;
3. опустити спускову скобу вниз і зрушити її вліво;
4. відокремити затвор від рамки;
5. повернути спускову скобу на місце;
6. зняти зі ствола зворотну пружину.

Збирання після неповного розбирання проводиться в зворотному порядку.

Після цього пістолет перевіряється на правильність складання:

1. зняти пістолет із запобіжника;
2. поставити затвор на затворну затримку;
3. зняти затвор з затворної затримки;
4. поставити пістолет на запобіжник.

Повне розбирання проводиться для чищення при сильному забрудненні, після знаходження пістолета під дощем або в снігу, при переході на нове змащення і при ремонті в такому порядку:

1. неповне розбирання пістолета;
2. відокремлення шептала і затримки затвору від рами;
3. відокремлення руків'я від його основи і бойової пружини від рамки;
4. відокремлення курка від рамки;
5. відокремлення спускової тяги з важелем взводу від рамки;
6. відокремлення спускового гачка від рамки;
7. відокремлення запобіжника і ударника від затвору;
8. відокремлення викидача від затвору;
9. розбирання магазину.

Збирання після повного розбирання проводиться в зворотному порядку.

Часте повне розбирання пістолета не допускається, оскільки прискорює зношення частин і механізмів.

На базі пістолета Макарова розроблено велику кількість бойових, службових і цивільних модифікацій.

Росія

Газовий пістолет ИЖ 79-8

Пістолет ИЖ-79-9Т

Травматичний пістолет МР-79-9ТМ

• ИЖ70 (9 × 18 мм, магазин 8 набоїв, регульований приціл) — комерційний варіант, розроблений на початку 1990х років як «спортивно-тренувальний пістолет»

• ИЖ70-17A (.380 ACP, магазин 8 набоїв, регульований приціл)
• ИЖ70-17AS (.380 ACP, магазин 8 набоїв, регульований приціл, хромована обробка, пластикова бойова пружина)
• ИЖ70-17AH (.380 ACP, HiCap, регульований приціл)
• ИЖ70-18A (9 × 18 мм, магазин 8 набоїв, регульований приціл)
• ИЖ70-18AS (9 × 18 мм, магазин 8 набоїв, регульований приціл, хромована обробка)
• ИЖ70-18AH (9 × 18 мм, HiCap, комерційна версія, регульований приціл)

• Байкал 442 (спортивний пістолет під набій 9×18 мм, 8 -, 10 — або 12-зарядні магазини, сучасна версія ПММ з кнопковою засувкою магазина)
• ПММ (Пістолет Макарова модернізований), розроблений на початку 1990-х років під більш потужний патрон 9×18 мм ПММ, оснащений 12-зарядним магазином. Прийнятий на озброєння в 1994 р.
• ИЖ-71 — службовий пістолет під набій 9×17 мм, розроблений в 1994 році[3], серійно випускався з 1996 по вересень 2008 року, в подальшому випуск продовжений під найменуванням МР-71
• ИЖ-71-100 — службовий пістолет під набій 9×17 мм, модифікація ИЖ-71 з магазином на 10 набоїв, з вересня 2008 року випускається під назвою MP-71Н
• ИЖ71-18 (9×18 мм, HiCap, постійний приціл)
• ОЦ-35 — модернізований варіант під використання набоїв 9×18 мм ПМ і 9×18 мм ПММ
• MP-448 «Скіф» — модифікація з полімерною рамкою
• 6П42-9 — 9-мм газовий пістолет з регульованим ціликом, і нарізним стволом створений шляхом штифтування стандартного пістолета ИЖ-70 калібру 9×18 мм ПМ і (або) 9×17 мм Курц
• 6П42-7.6 — газовий пістолет під 7,6-мм набій ТК-024
• ИЖ-79-8 (індекс — 6П42) — 8-мм газовий пістолет
• ИЖ-79-9 — 9-мм газовий/травматичний пістолет
• MP-471 — службовий травматичний пістолет під набій 10×23 мм Т, розроблений в 2004 році[4]
• ИЖ-79-9Т «Макарич» — газовий пістолет з можливістю стрільби гумовою кулею під набій 9 мм PA
• MP-79-9TМ — пістолет вогнепальний обмеженого враження під набій 9 мм P.A.
• MP-80-13T — травматичний пістолет під набій .45 Rubber[5].
• ПМ-Т — травматичний пістолет під набій 9 мм P.A. Виготовляється шляхом заміни ствола на штифтованний з бойових пістолетів ПМ. Виробник ЗиД, всього випущено близько 5 тис. шт.[6]

• Байкал МР-654К — 4,5-мм пневматичний газобалонний пістолет, репліка MP-71Н.

• Байкал MP654KS — хромований варіант MP654K

• МР-371 — сигнальний пістолет під капсулі «Жевело» і КВ21, використовує імітатори патронів під капсулі, зовні виглядає як ИЖ-79-9Т, цілком із сталі

НДР

Pistole M — пістолет Макарова виробництва НДР

Страйкбольна модель пістолета Макарова

• Pistole M — стандартний ПМ під набій 9×18 мм, після отримання ліцензії від СРСР в 1956 році[7], перші пістолети були випущені в 1957 році, в 1958 році було розпочато серійне виробництво
• Pistole Mk — .380 ACP, експериментальний

• Пістолет ПМ знаходився у кожній укладці майна та обладнання космонавта на кораблі «Восток», тобто саме він став першою стрілецькою зброєю, що побувала в космосі.
• Принаймні до 2004 р. в охороні ГУП «Конструкторське бюро приладобудування» значився справний пістолет ПМ виробництва 1949 року (заводський номер 11) з настрілом близько 50 тис. пострілів[14].
• Навколо пістолета ПМ розгортається сюжет кінофільму «Макаров». Пістолет навіть стає у певному сенсі дійовою особою фільму.
• У Фінляндії ПМ входить до четвірки моделей, обов'язкових для освоєння на курсах практичної стрільби (інші три — Glock 17, Beretta 92F і CZ-85).
• На ринку цивільної стрілецької зброї в США ПМ користується певним попитом і непоганою репутацією насамперед з причини своєї дешевизни за цілком прийнятної надійності і невеликих габаритах як зброя самооборони. Найбільшим попитом серед поціновувачів зброї в США користуються ПМ виробництва НДР через вищу якість обробки і матеріалів виготовлення^{[джерело не вказане 2886 днів]}.

• Walther PP
• Пістолет Токарєва (ТТ)
• ПСМ
• Форт-12

• Болотин Д. Н. История советского оружия и патронов. — СПб.: Полигон, 1995. (рос.)
• Жук А. Б. Энциклопедия стрелкового оружия — М.: Воениздат, 1998. (рос.)
• Неизвестный Макаров.//Оружие, № 10, 2004, специальный выпуск. (рос.)
• М. Драгунов. В честной борьбе.//Калашников. Оружие, боеприпасы, снаряжение, 2008, № 1, с. 14-25. (рос.)

• Пістолет Макарова^{[недоступне посилання з липня 2019]}