Адам Афцеліус
А́дам Афце́ліус, або Авцеліус (швед. Adam Afzelius, 7 жовтня 1750, Ларі, Вестра-Йоталанд (лен), Швеція — 30 січня 1837, Упсала, Швеція) — шведський ботанік, учень Ліннея.
| Адам Афцеліус | |
|---|---|
| Adam Afzelius | |
 | |
| Народився |
7 жовтня 1750[1][2][3] Ларі, Вестра-Йоталанд, Швеція |
| Помер |
30 січня 1837[1][3] (86 років) Упсала, Швеція |
| Поховання | Старий цвинтар Уппсалиd[4] |
| Країна |
 Швеція |
| Діяльність | ботанік, зоолог, птеридолог, викладач університету, ентомолог, міколог, орієнталіст |
| Галузь | ботаніка |
| Заклад | Упсальський університет |
| Посада | професор |
| Звання | професор |
| Вчителі | Карл Лінней |
| Членство | Лондонське королівське товариство, Леопольдина і Шведська королівська академія наук |
| Батько | Arvid Afzeliusd[1][2] |
| Брати, сестри | Johan Afzeliusd і Пер фон Афцеліус |
| У шлюбі з | Anna Sofia Dassaud |
| Нагороди | |
 Адам Афцеліус у Вікісховищі | |
Брат Йохана Афцеліуса та Пера Афцеліуса.
У 1777 викладав східні мови в Упсальському університеті.
У 1792 відправився з природно-науковою метою на західне узбережжя Африки, зокрема, в англійську колонію Сьєрра-Леоне, де внаслідок нападу і грабежу, здійсненого французами, він втратив всі свої колекції.
У 1797—1798 був секретарем шведського посольства в Лондоні.
Після повернення, у 1799 став академічним викладачем ботаніки в Упсальському університеті і отримав у 1812 звання професора materia medica.
У 1802 був обраний президентом «Зоофітолітичного товариства» (пізніше названого Ліннеєвським інститутом).
Як ботанічний письменник, Афцеліус відомий багатьма своїми творами, зокрема, виданою у 1823 році біографією Ліннея.
Його іменем названо роди рослин:
та багато видів.[6]
Етнографічні та ботанічні колекції Афцеліуса були придбані Упсальським університетом.
Рослини, описані Афцеліусом
Роди
Види
- Amomum latifolium Afzel.
- Amomum palustre Afzel.
- Bilabrella ichneumonea (Afzel. ex Sw.) Szlach. & Kras Lap.
- Bolbitis acrostichoides (Afzel.) Ching in C.Chr.
- Commelina rhizocarpa Afzel. ex C.B.Clarke
- Ctenitis protensa (Afzel.) Copel.
- Dryopteris protensa (Afzel.) C.Chr.
- Echites lobatus Afzel. ex A.DC.
- Echites loratus Afzel. ex Steud.
- Echites parviflorus Afzel. ex Steud.
- Eriocaulon pumilum Afzel. ex Körn.
- Gardenia assimilis Afzel. ex Hiern
- Gardenia crinita Afzel.
- Hippocratea velutina Afzel. ex Spreng.
- Jasminum noctiflorum Afzel.
- Justicia tunicata Afzel.
- Limodorum bidens Afzel. ex Sw.
- Mimosa incurvata Afzel.
- Orchis ichneumonea Afzel. ex Sw.
- Orchis membranacea Afzel. ex. Sw.
- Panicum praealtum Afzel. ex Sw.
- Panicum strictissimum Afzel. ex Sw.
- Pavetta mollis Afzel. ex Hiern
- Pavetta parviflora Afzel.
- Periploca nigrescens Afzel.
- Psydrax parviflora (Afzel.) Bridson
- Rauvolfia vomitoria Afzel.
- Spermacoce compressa Afzel. ex Hiern
- Usteria volubilis Afzel.
- Uvaria piperita Afzel.
Примітки
- Adam Afzelius
- Larvs kyrkoarkiv, Födelse- och dopböcker, SE/GLA/13316/C/4 (1745-1829), bildid: C0051317_00034 — С. 49.
- Czech National Authority Database
- https://www.svenskagravar.se/search?ShowFilters=False&Query=Afzelius+1837&ParishId=37&CemeteryId=&GraveNumber=&BirthDate=&DeathDate=&BurialDate=&OrderByDesc=False&OrderBy= — Svenska gravar.
- IPNI. Afzel..
- The International Plant Names Index
Посилання
- Афцеліус, Адам // Велика українська енциклопедія.
- Афцелиус // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.