Адміністративно-територіальний поділ Чукотського автономного округу

Адміністративно-територіальний поділ Чукотського АО

Сучасний адміністративний поділ

До складу Чукотського автономного округу входять 3 міста (Анадир, Білібіно, Певек), 15 селищ міського типу, 45 сільських населених пунктів, 6 районів.

№ на
карті		 Українська назва Чукотська назва Код ЗКАТУ Населення (2010),
тис. осіб		 Територія,
тис. км²		 Густота,
ос./км²		 Адміністративний
центр
Анадир Кагыргын 77 401 000 000 11,7
1 Анадирський район Кагыргын район 77 203 000 000 6,6 287,9 0,03 Угольні Копі
2 Білібінський район 77 209 000 000 7,7 174,7 0,05 Білібіно
3 Іультиньский район Ивылтин район 77 215 000 000 3,9 143,6 0,04 Егвекінот
4 Провіденський район Урэлӄуйым район 77 220 000 000 4,2 27,4 0,16 Проведіння
5 Чаунський район Чаан район 77 230 000 000 5,3 59,4 0,10 Певек
6 Чукотський район Чукоткакэн район 77 233 000 000 4,6 30,7 0,15 Лаврентія

Історія

до 1930 року

До 1888 року Чукотка адміністративно входила до складу Гіжигінського повіту Приморської області.

У 1888 році був заснований Анадирський округ Приморської області (центр — село Ново-Маріїнське).[1]

  • 1909. Чукотський округ відійшов до Камчатської області. На її території утворені Анадирський і Чукотський повіти.
  • 1912. Центр Чукотського повіту перенесено з бухти Провидіння в Уелен.
  • 1926. Чукотка вошла в состав Дальневосточного края. Уезды преобразованы в районы.

1930—1953 роки. Чукотський НО Далекосхідного (Хабаровського) краю

Чукотський національний округ (центр — Чукотська культбаза, Губа Святого Лаврентія, тимчасово) у складі Далекосхідного краю був утворений 10 грудня 1930 року постановою Президії ВЦВК РРФСР «Про організацію національних об'єднань в районах розселення малих народностей Півночі». До складу округу були включені Анадирський і Чукотський райони Камчатського округу Далекосхідного краю, територія Східної тундри з кордоном по правому березі річки Алазеї і Західної тундри, райони середньої та нижньої течії ріки Омолона з Якутської АРСР.[2] Округ ділився на 6 районів:

  • Анадирський (центр — селище Анадир)
  • Східної Тундри (центр — Острівне)
  • Західної Тундри (центр — Нижньоколимськ)
  • Марковський (центр — Марково)
  • Чаунський (центр — в районі Чаунської губи (нині — Певек))[3]
  • Чукотський (центр — Чукотська культбаза, Губа Святого Лаврентія)

10 травня 1931 року Постановою ВЦВК РРФСР район Західної Тундри був переданий до складу Якутській АССР. Влітку того ж року[4] центр Чукотського НО був перенесений у селище Анадир.[5]

22 липня 1934 року постановою Президії ВЦВК «Про новий адміністративний поділ Далекосхідного краю» Чукотський національний округ був включений до складу Камчатської області Далекосхідного (з 1938 року — Хабаровського) краю.

18 травня 1951 року Чукотський національний округ був виділений зі складу Камчатської області і переданий у безпосереднє підпорядкування Хабаровському краю.[6]

2 грудня 1953 року указом Президії Верховної Ради «Про утворення районів у складі Хабаровського краю» був утворений Іультинський район.[7]

1953—1992 роки. Чукотський НО (АО) Магаданської області

3 грудня 1953 року Указом Президії Верховної ради СРСР Чукотський національний округ був переданий з Хабаровського краю до складу новоствореної Магаданської області.

25 квітня 1957 року були утворені шляхом розукрупнення Чукотського району — Провіденський район, шляхом розукрупнення Анадирського району — Беринговський район.[8][9][10]

3 червня 1960 року був скасований Марківський район.

2 серпня 1961 року Східно-Тундровський район був перейменований в Білібінський район; його центр перенесено з Анюйська в Білібіно.[8]

27 грудня 1973 року був утворений Шмідтовський район (центр — селище Мис Шмідта).[8]

20 листопада 1980 року законом РРФСР «Про автономні округи РРФСР» відповідно до Конституцією СРСР 1977 року Чукотський національний округ був перетворений в автономний округ.[11]

з 1992 року. Чукотський АО

17 червня 1992 року Чукотський автономний округ Законом РФ № 3056-1 був виділений зі складу Магаданської області і став самостійним суб'єктом РФ.[12]

30 травня 2008 року законом Чукотського автономного округу № 40-ОЗ Шмідтовський та Іультинський райони були об'єднані у Восточний район (центр — селище Егвекінот); законом Чукотського автономного округу № 41-ОЗ Анадирський і Беринговський райони були об'єднані в Центральний район (центр — селище Угольні Копі).[13][14]

18 листопада 2008 року законом Чукотського автономного округу № 145-ОЗ Центральний район був перейменований в Анадирський район; законом Чукотського автономного округу № 146-ОЗ Восточний район був перейменований в Іультинський район.[15]

Нині АТП Чукотського автономного округу має такий вигляд:

Район Центр Сільські і міські поселення
Анадир
Анадирський смт Угольні Копі Ваєгі, Канчалан, Краснєно, Ламутське, Марково, Снєжне, Усть-Бєлая, Чуванське, Алькатваам, Мейнипільгино, Хатирка; Угольні Копі, Беринговський
Білібінський місто Білібіно Анюйськ, Ілірней, Кепервєєм, Омолон, Острівне; Білібіно
Іультиньский смт Егвекінот Амгуема, Біллінгс, Ванкарем, Конергіно, Нутепельмен, Риркайпій, Уелькаль; Егвекінот, Мис Шмідта
Провіденський смт Проведіння Нове Чапліно, Нунлігран, Сіренікі, Енмелен, Янракиннот; Проведіння
Чаунський місто Певек Айон, Риткучі, Янранай; Певек
Чукотський село Лаврентія Інчоун, Лаврентія, Лоріно, Нешкан, Уелєн, Енурміно[16][17]

Примітки
  1. Малий енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона. Яндекс-словари. Процитовано 6 серпня 2009.[недоступне посилання з червня 2019]
  2. Постановление ВЦИК от 10.12.1930 «Об организации национальных объединений в районах расселения малых народностей Севера». BestPravo.com Законодательство России. Архів оригіналу за 09.08.2016. Процитовано 26 липня 2009.
  3. за іншими даним район утворений 10 липня 1933 року
  4. за іншими даним Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine. в 1932 році
  5. Довідка про історію прокуратури Чукотського автономного округу. Офіційний сайт Прокуратури Чукотського АО. Процитовано 18 серпня 2009.[недоступне посилання з лютого 2019]
  6. К 55-летию Магаданской области «Колымский лёд»: север после Дальстроя
  7. Литвинова Н. (2008)
  8. Зеленская Г. Ю. (25 липня 2008). З історії освіти Магаданської області. Архівний відділ Адміністрації Магаданської області. Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 18 серпня 2009.
  9. Провіденський районний суд Чукотського автономного округу. ГАС «Правосудие». Архів оригіналу за 5 червня 2012. Процитовано 18 серпня 2009.
  10. Беринговський районний суд Чукотського автономного округу. ГАС «Правосудие». Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 18 серпня 2009.
  11. Закон РСФСР «Об автономных округах РСФСР» от 20 ноября 1980 года. Бесплатная правовая документация: право, законы России. Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 16 серпня 2009.
  12. Чукотский АО. Региональные проекты. Архів оригіналу за 11 липня 2010. Процитовано 14 серпня 2009.
  13. Закон Чукотского автономного округа от 30 мая 2008 г. № 40-ОЗ «О преобразовании муниципальных образований Иультинский муниципальный район и Шмидтовский муниципальный район и о внесении изменений в отдельные законодательные акты Чукотского автономного округа». Система ГАРАНТ. Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 18 серпня 2009.
  14. Закон Чукотского автономного округа от 30 мая 2008 г. № 41-ОЗ «О преобразовании муниципальных образований Анадырский муниципальный район и Беринговский муниципальный район и о внесении изменений в отдельные законодательные акты Чукотского автономного округа». Система ГАРАНТ. Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 18 серпня 2009.
  15. Закон Чукотского автономного округа от 30.05.2008 № 41-ОЗ (ред. от 18.11.2008) «О преобразовании муниципальных образований Анадырский муниципальный район и Беринговский муниципальный район и о внесении изменений в отдельные законодательные акты Чукотского автономного округа». Региональное законодательство. Архів оригіналу за 29.02.2012. Процитовано 18 серпня 2009.
  16. МРИ ФНС № 1 по Чукотскому АО. Архів оригіналу за 9 лютого 2007. Процитовано 18 серпня 2009.
  17. МРИ ФНС № 2 по Чукотскому АО. Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 18 серпня 2009.

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.