Адольфо Балонч'єрі

Вихованець футбольної школи клубу «Алессандрія». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1919 року в основній команді того ж клубу, в якій провів шість сезонів, взявши участь у 121 матчі чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Алессандрії», був основним гравцем команди. У складі «Алессандрії» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,6 голу за гру першості.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Торіно», до складу якого приєднався 1925 року. Відіграв за туринську команду наступні сім сезонів своєї ігрової кар'єри. Граючи у складі «Торіно» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. В новому клубі був серед найкращих голеодорів, відзначаючись забитим голом майже у кожній другій грі чемпіонату. За цей час виборов титул чемпіона Італії.

Завершив професійну ігрову кар'єру у нижчоліговому клубі «Коменсе», за команду якого виступав протягом 1932—1933 років.

1920 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 11 років, провів у формі головної команди країни 47 матчів, забивши 25 голів. 24 рази виводив італійську збірну на поле як капітан команди.

У складі збірної був учасником футбольного турніру на Олімпійських іграх 1920 року в Антверпені, футбольного турніру на Олімпійських іграх 1924 року у Парижі, футбольного турніру на Олімпійських іграх 1928 року в Амстердамі, на якому команда здобула бронзові нагороди.

Розпочав тренерську кар'єру, ще продовжуючи грати на полі, 1931 року, увійшовши до тренерського штабу клубу «Торіно».

В подальшому очолював команди клубів «Коменсе» (також як граючий тренер), «Мілан», «Новара», «Лігурія», «Наполі», «Алессандрія», «К'яссо», «Сампдорія» та «Рома».

Останнім місцем тренерської роботи був клуб «К'яссо», команду якого Адольфо Балонч'єрі очолював як головний тренер 1962 року.