Адольф Глюнц

Адольф Глюнц (нім. Adolf Glunz; нар. 11 червня 1916, Брезегард-Ельдена, Мекленбург-Шверін — пом. 1 серпня 2002, Люденшайд, Північний Рейн-Вестфалія) — німецький військовий льотчик-ас за часів Третього Рейху, обер-лейтенант (1944) Люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (1944). Протягом Другої світової війни здійснив 574 бойових вильоти, в ході яких здобув 71 перемогу в повітряних боях, практично усі на Західному фронті, крім трьох радянських бомбардувальників, збитих у червні-липні 1941 року. Сам при цьому жодного разу не був збитий чи поранений.

Адольф Глюнц
Adolf Glunz
Прізвисько «Едді»
нім. Addi
Народження 11 червня 1916(1916-06-11)
Брезегард-Ельдена, Мекленбург-Шверін
Смерть 1 серпня 2002(2002-08-01) (86 років)
Люденшайд, Північний Рейн-Вестфалія
Країна  Третій Рейх
Приналежність  Вермахт
Вид збройних сил  Люфтваффе
Рід військ винищувальна авіація
Роки служби 1939–1945
Звання обер-лейтенант
Формування JG 26
Командування 5./JG 26
Війни / битви

Друга світова війна:

Західний фронт
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Золотий німецький хрест
B-17F-30-BO «Літаюча фортеця» с/н 42-5077 323-ї бомбардувальної ескадрильї 91-ї бомбардувальної авіагрупи 8-ї повітряної армії США, що був збитий обер-фельдфебелем А.Глюнцем 12 серпня 1943 під час бомбардування Гельзенкірхена. Літак отримав пошкодження в наслідок атаки гауптмана Науманна з 6./JG 26, та збитий Глюнцем (4./JG 26) на Fw 190A-5. 4 члени екіпажу загинуло, 6 потрапили у полон

Біографія

Адольф Глюнц народився 11 червня 1916 у селищі Брезегард у 11 км на південний захід від Людвигслуст у Великому герцогстві Мекленбург-Шверін.

1 вересня 1939 року, у день початку Другої світової війни, Адольф Глюнц вступив на військову службу до Люфтваффе і 9 листопада 1940 після закінчення льотної підготовки у званні єфрейтора прибув до 4./JG52. Першу перемогу він здобув 7 травня 1941 року, збивши британський «Спітфайр». 19 травня німецький льотчик записав на рахунок ще один такий британський винищувач.

З 22 червня 1941 фельдфебель Глюнц брав участь у боях на Східному фронті і здобув ще три перемоги, збивши у небі Білорусі 3 радянських бомбардувальники ДБ-3. Також під час одного з вильотів Глюнц знищив два радянських танки.

Через два тижні бойових дій на Східному фронтові, 7 липня 1941 А.Глюнца перевели до 4./JG26. До кінця 1941 року в боях над Північною Францією він збив два «Спітфайра».

28 березня 1942 А.Глюнц напав на 6 британських бомбардувальників «Москито» поблизу Дюнкерка, що летіли на надмалих висотах й раптової атакою збив два з них за одну хвилину. Загалом за 1942 він збив також 15 «Спітфайрів» і 1 грудня був нагороджений Німецьким Хрестом в золоті.

3 квітня 1943 обер-фельдфебель Глюнц здобув 30-ту перемогу, а 5 квітня збив свій перший В-17. 17 серпня німецький ас здобув 40-ву перемогу, збивши чергову «Літаючу Фортеця», і 29 серпня одержав Лицарський Хрест. Всього в 1943 на його рахунку було 12 «Спітфайрів», 11 В-17, три «Москито» і два P-47.

22 лютого 1944 Глюнц в ході одного вильоту збив три В-17 і один Р-47.

3 березня його призначили командиром 5./JG26, та 1 квітня присвоїли звання лейтенанта. 9 травня він збив два В-24 і досяг рубежу в 60 перемог. 10 червня Глюнц в бою північніше Лізьє протягом двох з половиною хвилин збив три P-47.

18 червня він здобув 65-ту перемогу і 24 червня отримав Лицарський Хрест з дубовим листям (Nr.508).

22 лютого 1944 він переміг протягом одного дня шість разів, зокрема збив 5 чотирьох-моторних бомбардувальників противника.

24 грудня 1944 Глюнц збив два P-47, досягнувши кордону в 70 перемог. Всього в 1944 році він збив чотири В-17, три В-24, сім P-47 «Тандерболт», по одному P-51 «Мустанг», P-38 «Лайтнінг» та C-47.

1 січня 1945 під час проведення операції «Боденплатте» південніше Брюсселя, Бельгія, обер-лейтенант Глюнц збив англійський «Спітфайр» — це була його 71-ша і, як потім виявилося, остання перемога. Також у ході операції з авіаційного удару по союзних аеродромах він знищив п'ять ворожих літаків на землі.

18 березня 1945 його перевели до III./EJG2, де він освоїв реактивний Me 262. Пізніше Глюнца призначили у формовану II./JG7, але її до кінця війни так і не вдалося повністю укомплектувати.

Загалом обер-лейтенант Адольф Глюнц здійснив 574 бойових вильоти і при цьому жодного разу не був збитий або поранений. Водночас, А.Глюнц дістав одного поранення на землі у квітні 1942, під час бомбардування аеродрому в Аббевілі союзною авіацією, коли його порізало шматочками скла.

Див. також

Література
  • Caldwell, Donald L. (1998). JG 26 War Diary Volume Two 1943—1945. London: Grub Street. ISBN 1-898697-86-8.
  • Caldwell, Donald L (1993). JG26 — Top Guns of the Luftwaffe Ballantine ISBN 0-87938-845-5
  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile. Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.
  • Obermaier, Ernst (1989). Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe Jagdflieger 1939—1945. Mainz, Germany: Verlag Dieter Hoffmann. ISBN 978-3-87341-065-7.
  • Patzwall, Klaus D. (2008). Der Ehrenpokal für besondere Leistung im Luftkrieg. Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 978-3-931533-08-3.
  • Spick, Mike (1996). Luftwaffe Fighter Aces. New York: Ivy Books. ISBN 978-0-8041-1696-1.

Посилання

Примітки
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.