Адо Ваббе

Адо Ваббе (ест. Ado Vabbe, справжнє ім'я Адольф Георгійович Ваббе; 19 (31) березня 1892, Тапа - 20 березня 1961, Тарту, Естонія) — естонський живописець, графік і педагог.

Адо Ваббе
Ado Vabbe
Портрет А. Ваббе. 1918 р.
Народження 19 березня 1892(1892-03-19)
Тапа, Ляене-Вірумаа, Естонія
Смерть 20 квітня 1961(1961-04-20) (69 років)
  Тарту, Естонія
Країна Естонія
Жанр графіка
Навчання Anton Ažbe art schoold (1913)
Діяльність художник, художник-гравер, педагог, графік
Напрямок живописець, графік

Біографія

У 1900 році сім'я батьків майбутнього художника переселилася в Нарву. Там Ваббе навчався в міській школі. Він познайомився із Глафірою Лавревцовою, відомою в Нарві колекціонеркою мистецтва. Лавревцова допомогла Ваббе продовжити освіту в Ризі і Мюнхені.

У Ризі Ваббе навчався в міській художній школі і працював в театрі робітником сцени і декоратором. У Ризькій школі домінував реалізм, але вже поширилися модерн і імпресіонізм.

З 1911 по 1913 роки Ваббе навчався в Мюнхені, в студії Антон Ажбе, в 1914 - подорожував по Італії, в 1915 - 1916 працював у Москві. В 1917 році був викладачем малювання в Нарві в школі біля фабрики Кренгольма. В 1918 - 1919 викладав у Таллінні в гімназії Вестгольма і на курсах вчителів Міністерства освіти. Був членом Спілки Художників Естонії.

Адо Ваббе - один з творців товариства художників Паллас і однойменної художньої школи (в Тарту), в якій потім викладав і де був директором у 1926 - 1929 роки. Учні Ваббе: Айно Бах, Андрус Йоханна, Ельмар Кітс та інші - всього 28 молодих художників. Незважаючи на свій замкнений і зухвалий характер, він був популярний серед учнів.

Адо Ваббе був одним з перших художників, які принесли елементи футуризму в мистецтво Естонії. Новатор стилю, він був дуже популярним особливо до середини 1920-х років. З другої половини 1920 років в його творчості помітні тенденції реалізму. Під впливом подорожі до Парижа (1924) було створено багато міських пейзажів у стилі так званого геометричного імпресіонізму. У 1920-30 Ваббе мало експонував; в 1938 в Талліні відбулася найбільша виставка його робіт, в тому ж році він отримав звання професора.

Після 1940 року викладав у Вищому художньому училищі. Заслужений діяч мистецтв Естонії з 1946 року.

Роботи Вабба післявоєнних років не відповідали радянській реальності і вимогам соціалістичного реалізму. В 1948 він був виключений зі Спілки художників, а в 1950 - звільнений з інституту. В 1953 - 1956 роках очолював експериментальну графічну майстерню в Талліні. 1955 - 1961 роки були творчо продуктивні, але у виставках Ваббе більше до самої своєї смерті не брав участі.

Адо Ваббе вніс помітний вклад у розвиток естонської книжкової графіки. З 1917 року до 1930-х він проілюстрував понад 60 книг. В 1917 - 1921 його ілюстрації були абстрактного характеру; з 1922 року домінував малюнок пером, ближче до натури.

В 1997 році в Естонії заснована мистецька премія імені Вабба. Засновники - Культурний фонд Тарту і місто Тарту. Премія видається один раз на рік авторам візуального мистецтва.

Картини

Джерела

Література

  • A. Vabbe. (Lühike ülevaade elust ja tegevusest). Koostanud V. Erm. Tartu Riiklik Kunstimuuseum. Tartu, 1961.
  • Professor A. Vabbe. (Näituse kataloog: Tartu, märts – mai 1962). Tartu Riiklik Kunstimuuseum, 1962.
  • Helmi Üprus. Päikesemängud. (Ado Vabbe ja Aleksander Tassa kirjavahetusel põhinev esseistlik raamat). Tallinn: Kunst, 1976.
  • Ado Vabbe näituse kataloog. Eesti NSV Riiklik Kunstimuuseum. Tallinn: Eesti NSV Riiklik Kunstimuuseum, 1976.
  • Ado Vabbe oma õpinguteajast. Eessõna: Voldemar Erm – Looming 1987, nr 8, lk 1148–50.
  • Reet Varblane. "Ado Vabbe ja teater" – Teater. Muusika. Kino|TMK 1989, nr 9, lk 90–93 ja 96.
  • Ado Vabbe. (Kunstniku 100. sünniaastapäevaks: mälestused). Tallinn: Kunst, 1993. ISBN 5899200340 (köites)
  • Reet Varblane. "Avangardism ja traditsionaalsus Ado Vabbe loomingus". – Looming 1994, nr 10, lk 1403–1419.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.