Адренохром

Адренохром хімічна сполука з молекулярною формулою , що утворюється шляхом окиснення адреналіну.

Адренохром
Назва за IUPAC 3-Hydroxy-1-methyl-2,3-dihydro-1H-indole-5,6-dione
Інші назви Adraxone; Pink adrenaline
Ідентифікатори
Номер CAS 54-06-8
PubChem 5898
Номер EINECS 200-192-8
Назва MeSH D03.633.100.473.025 і D23.767.061
ChEBI 166544
SMILES
O=C1\C=C2/C(=C\C1=O)N(CC2O)C
InChI
1/C9H9NO3/c1-10-4-9(13)5-2-7(11)8(12)3-6(5)10/h2-3,9,13H,4H2,1H3
Властивості
Молекулярна формула C9H9NO3
Молярна маса 179,17 г/моль
Густина 3.264 g/cm³
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Хімічний синтез

В організмі адренохром синтезується шляхом окиснення адреналіну. В лабораторних умовах в якості окислювача використовують оксид срібла ().[1] Наявність адренохрому в розчині визначається рожевим кольором. Колір тьмяніє до коричневого під дією полімеризаціЇ.

Вплив на мозок

Після проведення невеликих досліджень в 1950-х та 1960-х роках, повідомлялось, що адренохром викликає психічні реакції такі як розлад мислення, дереалізація, ейфорія.[2] В 1952 році дослідники Абрам Хоффер та Хамфрі Осмонд заявили, що адренохром - нейротоксична, психотропна речовина, яка може відігравати роль при захворюваннях шизофренією та інших розладах психіки.[3] «Адренохромна гіпотеза»[4] дослідників припускала, що завдяки споживанню великих доз вітаміну С та нікотинової кислоти можливо лікувати шизофренію шляхом зниження кількості адренохрому в мозку людини.[5][6] Лікування таким методом на деякий час набуло широкої практики. Однак в 1973 році Американська психіатрична асоціація спростувала будь-які поліпшення в лікуванні шизофренії цим методом.[7] . Сучасні дослідження також не підтвердили ефективність методу.

В сучасній культурі

Посилання

  1. MacCarthy, Chim, Ind. Paris 55,435(1946)
  2. Smythies J (March 2002). The adrenochrome hypothesis of schizophrenia revisited. Neurotoxicity Research 4 (2): 147–50. PMID 12829415. doi:10.1080/10298420290015827. Проігноровано невідомий параметр |citeseerx= (довідка)
  3. Hoffer A, Osmond H, Smithies J (January 1954). Schizophrenia; a new approach. II. Result of a year's research. The Journal of Mental Science 100 (418): 29–45. PMID 13152519. doi:10.1192/bjp.100.418.29.
  4. Hoffer A (1999). The Adrenochrome Hypothesis and Psychiatry. The Journal of Orthomolecular Medicine 14 (1): 49–62.
  5. Hoffer A, Osmond H (1967). The Hallucinogens. Academic Press. ISBN 978-1-4832-6169-0.
  6. Hoffer A (1994). Schizophrenia: An Evolutionary Defense Against Severe Stress. Journal of Orthomolecular Medicine 9 (4): 205–221.
  7. Lipton M (1973). Task Force Report on Megavitamin and Orthomolecular Therapy in Psychiatry. American Psychiatric Association.
  8. Misirlou. IMDB (англійською).
  9. Trevor Simms (14 серпня 2016). Adrenochrome movie trailer. Youtube (англійською). Retrieved 26 March 2020.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.