Азазелло (персонаж)

Прямо з дзеркала трюмо вийшов маленький, але надзвичайно широкоплечий, у котелку на голові і з іклом, яке стирчало з рота, що спотворювало й без того небачено мерзенну фізіономію. І при цьому ще вогненно-рудий.

— частина I, гл. 7

Однак у романі представлено і його справжній вигляд:

Збоку всіх летів, виблискуючи сталлю збруї, Азазелло. Місяць змінив і його обличчя. Зникло безслідно безглузде потворне ікло, і кривоокість виявилася фальшивою. Обидва ока Азазелло були однакові, порожні і чорні, а обличчя біле і холодне. Тепер Азазелло летів у своєму справжньому вигляді, як демон безводної пустелі, демон-убивця.

— частина II, гл. 32

Ім'я Азазелло сходить до героя апокрифів книги Еноха (Старий Завіт) грішного ангела на ім'я Азазель (івр. עזאזל - демон‎). За переказами, Азазель був прапороносцем армії Пекла.

І Азазель навчив людей робити мечі, ножі, щити, броню, дзеркала, браслети і різні прикраси; навчив розписувати броні, вживати дорогоцінні камені і всякого роду прикраси, так що земля розбестилася.

— Енох 14

Ймовірно, Булгакова «привернуло» поєднання в одному персонажі здатності до зваблювання та вбивства. Саме за підступного звабника приймає Азазелло Маргарита під час їх першої зустрічі в Олександрівському саду. Але головна функція Азазелло в романі пов'язана з насильством. Він викидає Степана Богдановича Лиходеєва з Москви в Ялту, виганяє з нехорошої квартири дядька Михайла Олександровича Берліоза Поплавського, вбиває з револьвера барона Майгеля.

У ранніх редакціях це вбивство Азазелло здійснював за допомогою ножа, більш належного йому як винахіднику всієї холодної зброї на світі. А в нехорошій квартирі Азазелло з'являється через дзеркало, тобто теж за допомогою свого власного винаходу.

• Майстер і Маргарита