Айналов Дмитро Власович

Дмитро́ Вла́сович Айна́лов (нар. 20 лютого 1862, Маріуполь пом. 12 грудня 1939, Ленінград) — російський історик мистецтва; член-кореспондент Петербурзької академії наук з 1914 року.

Айналов Дмитро Власович
рос. Дмитрий Власьевич Айналов
Народився 8 (20) лютого 1862[1]
Маріуполь, Q4281579?, Олександрівський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія[2][1]
Помер 12 грудня 1939(1939-12-12)[2][1][3] (77 років)
Ленінград, РРФСР, СРСР[2][1]
Поховання
Країна  Російська імперія
 Російська СФРР
 СРСР
Діяльність краєзнавець, мистецтвознавець
Галузь мистецтвознавство і історія мистецтв
Alma mater Імператорський Новоросійський університет (1888)
Науковий ступінь доктор наук (9 травня 1900)
Науковий керівник Кондаков Никодим Павлович
Вчителі Кондаков Никодим Павлович
Знання мов російська
Заклад Імператорський Санкт-Петербурзький університетd
Членство Академія наук СРСР і Петербурзька академія наук
Нагороди


Біографія

Народився 8 [20] лютого 1862(18620220) року в місті Маріуполі (тепер Донецька область, Україна). Навчався в Одесі у Новоросійському університеті у Никодима Кондакова. У 1895 році захистив магістерську дисертацію, присвячену дослідженню мозаїк IV—V столітть; у 1901 році докторську дисертацію на тему «Елліністичні основи візантійського мистецтва».

Впродовж 18901903 років викладав у Казанському та Петербурзькому університетах (з 1903 року професор). Одночасно з 1904 року викладав на Вищих жіночих курсах, а в 19041925 роках — на курсах при Інституті історії мистецтв у Ленінграді. У 19181920 роках працював на історико-філологічному факультеті Таврійського університету у Сімферополі.

Помер в Ленінграді 12 грудня 1939 року. Похований на Літераторських містках на Волковському кладовищі у Санкт-Петербурзі.

Праці

з мистецтва Візантії
  • «Елліністичні основи візантійського мистецтва» (1900);
  • «Візантійський живопис XIV століття» (1917);
з давньо-руського мистецтва
  • «Києво-Софійський собор» (1889, разом з Єгором Рєдіним);
  • «Стародавні пам'ятники мистецтва Києва. Софійський собор. Золотоверхий-Михайлівський і Кирилівський монастирі» (1899);
  • «Нариси і замітки з історії давньоруського мистецтва» (1908);
  • «Архітектура чернігівських церков» (1909);
  • «Пам'ятники християнського Херсонесу» (1901);
  • «Літопис початку російського мистецтва» (1904);
  • «Історія давньоруського мистецтва» (1920);
  • «Історія руського монументального мистецтва» (у 2-х томах, 1932—1933, німецькою мовою);
інші
  • «Етюди про Леонардо да Вінчі» (1939).

Примітки

Література

  • Айналов Дмитро Власович // Большая советская энциклопедия / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Тома 1–30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).;
  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
  • Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 16. — ISBN 5-88500-042-5.;
  • Ковпаненко Н. Д. Айналов і Україна // VIII Всеукраїнська наукова конференція «Історичне краєзнавство і культура» (Наукові доповіді і повідомлення). — Київ-Харків, 1997. — Ч.1. — С.125-128;
  • Білокінь С. І. Айналов Дмитро Власович // Мистецтво України: енциклопедія: у 5 томах. / редколегія: А. В. Кудрицький (відп. ред.) [та ін.]. — Київ: «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1995, Том 1 : А-В . — 1995, сторінка 26;
  • Мирончук А. С. Айналов Дмитро Власович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.;
  • Ковпаненко Н. Г. Айналов Дмитро Власович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
  • Ковпаненко Н. Айналов Дмитро Власович // Видатні діячі науки і культури Києва в історико-краєзнавчому русі України: Біографічний довідник. — К.: Інститут історії України НАН України, 2005. — Частина 1. — С. 34-39;
  • Гордієнко Д. Curriculum vitae Demetrii Ainalov // Софія Київська: Візантія. Русь. Україна. Вип. II: Збірка наукових праць, присвячена 150‑літтю з дня народження Дмитра Власовича Айналова (1862—1939 рр.) / Від. ред. д. іст. наук, проф., чл.-кор. НАН України П. С. Сохань; упоряд. Д. С. Гордієнко, В. В. Корнієнко. — К., 2012. — С. 96–114; (link)
  • Гордієнко Д., Корнієнко В. В. Дмитро Айналов і «Софія Київська» // Софія Київська: Візантія. Русь. Україна. Вип. II: Збірка наукових праць, присвячена 150‑літтю з дня народження Дмитра Власовича Айналова (1862—1939 рр.) / Від. ред. д. іст. наук, проф., чл.-кор. НАН України П. С. Сохань; упоряд. Д. С. Гордієнко, В. В. Корнієнко. — К., 2012. — С. 3–4;
  • Гордієнко Д. З листування Дмитра Айналова з українськими діячами (листи до В. Антоновича, В. Ляскоронського, К. Широцького, В. та Н. Лазурських та В. Маслова) // Софія Київська: Візантія. Русь. Україна. Вип. II: Збірка наукових праць, присвячена 150‑літтю з дня народження Дмитра Власовича Айналова (1862—1939 рр.) / Від. ред. д. іст. наук, проф., чл.-кор. НАН України П. С. Сохань; упоряд. Д. С. Гордієнко, В. В. Корнієнко. — К., 2012. — С. 65–95.
  • Ковпаненко Н. Архітектурно-мистецька спадщина Наддніпрянської України у вітчизняних історичних дослідженнях (кінець ХІХ — початок ХХ ст.). — К.: Інститут історії України, 2013. — С. 7, 8, 13, 16, 38, 81, 117, 142, 143, 174—175, 177, 204, 211, 213, 216, 217.
  • Энциклопедия «Слова о полку Игореве» (рос.).
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.