Айн Малаха

Поселення Айн Малаха, або Ейнан (івр. עינן‎) — натуфійське селище, побудоване і заселене близько 10000-8000 років до нашої ери. Жителі поселення вели осілий спосіб життя мисливців та збирачів, важливим кроком став перехід від привласнюючих форм господарства, землеробства та скотарства[1].

Поселення

Поселення розміщувалося на сучасній території Північного Ізраїлю, за 25 км (16 миль) на північ від Галілейського моря, в місцині оточеній пагорбами поблизу озера Хула (Долина Хула). На той час дана територія густо поросла дубовими, фісташковими та мигдалевими хащами.[2] Натуфійське селище заселялося в три етапи. В перші дві фази були спорудженні масивні, а в третьому менші кам'яні споруди. Ці фази проходили від 12000 до 9600 років до н. е. Житла були частково в землі, мали підземні поверхи, а стіни були побудовані з каменю. Дерев'яні стовпи підтримували дахи, які, ймовірно, були зроблені з хмизу та шкур тварин.[3] Вогнища розташовувалися в будинках. Айн Малаха містить найбільш раннє археологічне свідчення про одомашнення собаки (поховання людини з домашньою собакою).[4]

Спосіб життя

Жителі Айн Малаха були осілими мисливцями та збирачами. Цілком ймовірно, вони жили в Айн Малаха цілий рік, збираючи для харчування навколишні дикі їстівні рослини і полюючи на сусідніх територіях. Мешканці використовували ручні ступки для подрібнення диких горіхів та зерна і кам'яні серпи для зрізання рослин. Багато з цих кам'яних серпів досі мають блиск, вказуючи на те, що ними часто користувалися для скошування великої кількості рослин, швидше за все дикої пшениці та ячменю.[5] Жителі, як відомо, їли газелей, кабанів, козуль, зайців, черепах, рептилій та рибу.[6]

Поховальні традиції

Цілком імовірно, що цілі родини були поховані в залишках власних будинків, які згодом були покинуті. Під час розкопок, було знайдено житло, що містило могили 11 чоловіків, жінок та дітей, багато з них мали прикраси, зроблених з лопатоногих молюсок. В іншому житлі було знайдено рештки 12 людей, одна з яких тримала руку на тілі маленького цуценя.[7]

Археологічні дослідження

Поселення Айн Малаха було виявлено в 1954 році, розкопки проводилися під керівництвом Ж. Перро (фр. J. Perrot), М. Ле Шевальє (фр. M. Lechevalier) і Ф. Валла (фр. Francois Valla) з НЦНД Франції.[8]

Див. також

• Натуфійська культура

Примітки
  1. (англ.) Mithen, Steven (2006). After the ice: a global human history, 20.000 — 5.000 BC (1. paperback ed. ed.). Cambridge, Mass.: Harvard Univ. Press. p. 29. ISBN 0-674-01570-3.
  2. (англ.) Mithen, Steven J.: After The Ice: A Global Human History, 20,000-5000 BC, page 29. Harvard University Press paperback edition, 2003.
  3. (англ.) Mithen, Steven J.: After The Ice: A Global Human History, 20,000-5000 BC, page 28. Harvard University Press paperback edition, 2003.
  4. (англ.) Davis, S.J.M. and Valla, F.R. 1978. Evidence for the domestication of the dog 12,000 years ago in the Natufian of Israel. Nature 276, 608-10.
  5. (англ.) Mithen, Steven J.: After The Ice: A Global Human History, 20,000-5000 BC, page 30. Harvard University Press paperback edition, 2003.
  6. (англ.) C. Scarre, The Human Past, 2005.
  7. (англ.) Mithen, Steven J.: After The Ice: A Global Human History, 2,000-5,000 BC, page. Harvard University Press paperback edition, 2003.
  8. (фр.) Moʻatsah ha-leʼumit le-meḥḳar ule-fituaḥ (Israel) (1 January 2003). Israel journal of earth-sciences. Weizmann Science Press of Israel. Retrieved 16 March 2011.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.