Акоп Кримеці

Народився в Криму, в місті Сурхат (Старий Крим), в 60-х роках XIV століття. Початкову освіту здобув у місцевій кримській школі[4], потім переїхав до Вірменії, в Ерзнку. У 1386-89 роках навчався під керівництвом Геворга Єрзнкаці, спочатку в школі Авагванка, потім у монастирі Капос.[5] Після закінчення навчання став викладати там же. У 1389 році для учнів Капоса переписує навчальні посібники, залишивши на полях рукопису пояснювальні записки. На прохання Геворга Єрзнкаці готує підручник на основі його лекцій, і один календарний посібник, вперше після Ованеса Саркавага повертаючись до питань, присвячених вірменському церковному календарю.[6] Вважав календарознавство «не тільки філософією або просто богослов'ям, а гармонійним поєднанням цих двох наук».[7] У 1410 році, на запрошення Григора Хлатеці, переїжджає в монастир Мецоп, на північ від озера Ван. У 1415 році, за дорученням Товми Мецопеці, склав коротку редакцію двотомної «Книги проповідей» Григора Татеваці. У 1416 році написав свій найвідоміший[8] твір — «Тлумачення календаря», що став самим великою і всеосяжною календарною працею у вірменській літературі[9]. У праці Акоп докладно описує рухи Сонця, Місяця, зірок і дає правильні наукові пояснення їх[10], причому в обчисленнях місячних циклів Кримеці дуже відрізняється від попередніх вірменських тлумачів календаря.[11] На початку твору Акоп обґрунтовує необхідність знань чотирьох точних наук для вивчення календарних систем. Крім найважливіших космографічних даних[12], «Тлумачення календаря» містить відомості про стан науки в середньовічній Вірменії, про вірменські народні інструменти і музику, в ній, зокрема, докладно описується гра на багатострунних музичних інструментах кнар (10 струн), сантур (40 струн), канун (70 струн) і арканун (100 струн).[13] «Тлумачення календаря», як і іншу працю Кримеці — «Про природу», довгий час використовували як навчальні посібники у вірменських школах[14]. Викладав також мистецтво письма, займався граматикою. У своїх працях торкався питань природознавства, вважав природу поєднанням чотирьох основних елементів —

• предметів-неістот, які тільки існують,
• рослин, які не тільки існують, але й живуть,
• тварин, які існують, живуть і відчувають,
• людей, які до всього іншого ще й думають.[15]

Помер в 1426 році в монастирі Ципна. Багато творів Кримеці дійшли до нас в авторських рукописах[16] і зберігаються в Єревані[17] і Санкт-Петербурзі[18].

• «Тлумачення календаря» (вірм. «Մեկնութիւն տոմարի»)
• «Про календарну науку» (вірм. «Յաղագս տոմարական մակացութեան»)
• «Заради загальної користі» (вірм. «Ի խնդրոյ հասարակաց օգտի»)
• «Про природу» (вірм. «Յաղագս բնութեան»)
• «Про родичів» (вірм. «Յաղագս ազգականութեան»)
• «Про шлюбний союз» (вірм. «Յաղագս պսակի ամուսնացելոյ»)
• «Прохання вчителя Геворга і його слухняне виконання учнем Акопом» (вірм. «Հարցումն Գէօրգէայ րաբունապետի և ծառայաբար կատարումն Յակոբոյ աշակերտի»)
• «Про гострий і полегшений наголоси»[1] (вірм. «Յաղագս շեշտի և պարուկի»)[19]