Старий Крим
Стари́й Крим (крим. Eski Qırım) — місто в Україні, в Кіровському районі Автономної Республіки Крим. Було відоме під різними назвами: Солхат, Крим, Ескі-Крим, Левкопіль, Старий Крим.
| Старий Крим | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
 | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна | ||||||||
| Область | Автономна Республіка Крим (окупована й анексована Росією) | ||||||||
| Район | Кіровський район | ||||||||
| Код КОАТУУ: | 0121610400 | ||||||||
| Засноване | І ст. | ||||||||
| Статус міста | з 1784 року | ||||||||
| Населення | ▼9478 (на 2014 рік)[1] | ||||||||
| Площа | 9.97 км² | ||||||||
| Густота населення | 950.65 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 97345-97347 | ||||||||
| Телефонний код | +380-6555 | ||||||||
| Координати | 45°01′45″ пн. ш. 35°05′08″ сх. д. | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 450 м | ||||||||
| Водойма | р. Чурук-Су, Монастирське водосховище | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Феодосія | ||||||||
| До станції | 24 км | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - фізична | 77 км | ||||||||
| - автошляхами | 88,9 км | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - фізична | 690 км | ||||||||
| - автошляхами | 856 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Рада | Старокримська міська рада | ||||||||
| Адреса | 97345, Автономна Республіка Крим, Кіровський р-н, м. Старий Крим, вул. Леніна, 70 | ||||||||
| Вебсторінка | Старокримська міськрада | ||||||||
| Міський голова | Котюк Петро Максимович | ||||||||
|
| |||||||||
Розташоване в північно-східній частині Кримських гір. Старий Крим уперше згадується на початку І тисячоліття як таврське м. Карія, з кінця І тисячоліття — Сурхат; з XIII до поч. XV ст. — Солхат (дещо пізніше — Керим) — резиденція намісника золотоординського хана і важливий транзитний пункт торгівлі. Пізніше, по створенні Кримського ханства, втратив своє значення і став називатися Ескі Крим (Старий Крим).
Клімат
Клімат слабовираженним низькогірський (висота бл. 400 м). Знаходячись біля підніжжя г. Агармиш на висоті близько 400 м н. р. м., місто має сприятливі умови для лікувальння легеневих хвороб. Нагріваючись вдень, Агармиш створює до вечора висхідний повітряний потік, що в свою чергу призводить до того, що в Старий Крим надходить повітря з боку Чорного та Азовського морів, а також повітря зі степів Керченського півострова. Змішуючись з повітрям потужного лісового масиву Агармиш і прилеглих околиць морське повітря створює неповторний клімат східного краю кримських гір.
Населення
Старий Крим — місто з найбільшою часткою кримськотатарського населення — 40,8 %.[2]. Динаміка чисельності населення: 1805 рік — 114 осіб (89 кримських татар, 25 циган); 1926 рік — 4738 осіб (1897 росіян, 1183 болгар, 900 греків, 266 кримських татар, 175 українців, 84 євреї, 63 німці); 1939 рік — 5141 осіб; 1989 рік — 9196 осіб; 2001 рік — 9960 осіб; 2011 рік — 9446 осіб.
Історія
Старий Крим уперше згадується на початку І тисячоліття як таврське м. Карія, з кінця І тисячоліття п. н. Сурхат; з 13 до поч. 15 ст. п. н. Солхат (дещо пізніше — Керим) — резиденція намісника золотоординського хана і важливий транзитний пункт торгівлі. Пізніше, по створенні Кримського ханства, втратив своє значення і став називатися Ескі Крим (Старий Крим). 1783 у складі Криму увійшов до Російської імперії. Пізніше отримав статус позаштатного міста Феодосійського повіту Таврійської губернії (який зберігав до 1917 року).
1875 року для міста було створено проєкт герба: на чорному щиті золота голова дракона з червоними очима та язиком; у вільному куті щита герб Таврійської губернії. Проєкт дістав попереднє схвалення Департаменту герольдії Сенату, однак остаточного затвердження не дістав.
Пам'ятки
У Старому Криму збереглися пам'ятки старовинної архітектури середньовіччя: мечеть хана Узбека (45°02′02″ пн. ш. 35°06′01″ сх. д.) з розташованими поруч руїнами медресе, вірменський монастир Сурб-Хач (45°00′34″ пн. ш. 35°03′53″ сх. д.), руїни мечетей Бейбарса (найстарішої в Криму) та Куршум-Джамі, караван-сараю та церкви Іоанна Хрестителя. В 6 км на південь від міста Старий Крим і в 3 км від монастиря Сурб-Хач знаходиться колишній вірменьський монастир Сурб Степанос. У місті розташований будинок-музей Олександра Гріна (45°01′41″ пн. ш. 35°05′21″ сх. д.), Костянтина Паустовського, музей етнографії кримських татар, літературно-художній музей.
- На північному заході від міста — гірський масив Агармиш (722,5 м н. р. м.);
- На півдні — хребет Туар-Алан (748,2 м н. р. м.);
- На сході — курган Кара-Оба (333,9 м н. р. м.).
Відомі люди
- Євсюков Олександр Євгенович (1978-2015) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Скорий Сергій Анатолійович (* 1949) — український археолог.
Галерея
Мечеть хана Узбека, початок 14 ст.
Руїни медресе, кінець 14 ст.
Руїни візантійської церкви Іоанна Хрестителя, 14 ст.
Руїни мечеті Бейбарса, найдавнішої мечеті в Криму
Музей О.Гріна
Могила О.С.Гріна
Могила О.Я.Каплера і Ю.В.Друніної
Комплекс монастиря Сурб-Хач
Комплекс монастиря Сурб-Хач.jpg.webp)
Фонтани монастиря Сурб-Хач_(%D1%80%D1%83%D1%97%D0%BD%D0%B8)_02.JPG.webp)
Колишній монастир Сурб-Стефанос (Георгіївський монастир) (руїни)
Агармишський ліс
Музей К.Паустовського
Виноски
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
- http://tyzhden.ua/Publication/3334
Посилання
- Старий Крим (рос.)
- Сергій Криниця. Eski Qirim — Частина 1. Солхат // Via est Vita. Дорогами України, 22.09.2010
- Погода в Старому Криму
- Картка на сайті ВР[недоступне посилання з липня 2019]
Додаткова література
- стаття Старий Крим — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Байцар Андрій . Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. / А. Л. Байцар; Львів. нац. ун-т імені І. Франка. — Львів. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. — 224 с.
- Жарких М.І. Старий Крим // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 808. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Крым Старый // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Домбровский О. И.,Сидоренко В. А. Солхат и Сурб-Хач. Симферополь, 1978.
- Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.