Акридин

Акридин (C13H9N) органічна сполука, що містить азотистий гетероцикл і два ароматичних кільця. Акридин структурно пов'язаний із антраценом, від якого відрізняється заміною одної з центральних CH-груп азотом. Найпростіший представник акридинів (дібенза[b, e]піридинів).

Акридин
Систематична назва Акридин
Ідентифікатори
Номер CAS 260-94-6
Номер EINECS 205-971-6
Назва MeSH Acridine
ChEBI 36420
RTECS AR7175000
SMILES
C1=CC=C2C(=C1)C=C3C=CC=CC3=N2
InChI
InChI=1S/C13H9N/c1-3-7-12-10(5-1)9-11-6-2-4-8-13(11)14-12/h1-9H
Номер Бельштейна 120200
Номер Гмеліна 143403
Властивості
Молекулярна формула C13H9N
Молярна маса 179,217 г/моль
Тпл 107 °C
Ткип 346 °C
Кислотність (pKa) 5.60[1]
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

За нормальними умовами має вид безбарвної твердої речовини. Вперше був ізольований із вугольної смоли.

Використовується як сировина для виробництва фарбників і лікарських препаратів. Акридин і багато інших акридинів мають антисептичні властивості, наприклад профлавін. Ці речовини зв'язуються з ДНК і РНК завдяки своєй здатності до інтеркаляції. Барвник акридин помаранчевий (3,6-діметиламіноакридин) — специфічний до нуклеїниових кислот барвник, що використовується для визначення стадії клітинного циклу.

Примітки

  1. Brown, H.C., et al., in Baude, E.A. and Nachod, F.C., Determination of Organic Structures by Physical Methods, Academic Press, New York, 1955.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.