Акуша-Дарго

Поселення Акуша за археологічними розвідками було засновано в II ст. Найранніші письмові відомості про Акуша відносяться до VI ст. У VIII ст. акушинська громада стала частиною держави Савір, а потім Шандану, який до 937 року протистояв Арабському халіфату.

З X ст. даргинські землі стали місцем боротьби Дербентського емірату і держави Сарір. У XII ст. опинилося під владою Хунзахського нуцальства. В боротьбі з правителями останнього, що бажали обмежити економічні свободи даргинців починається об'єднання громад Верхнього Дарго. За легендою ініціатором його став Айса, шила халал (старійшина) Акуша. Втім центром союзу обирається селище Бутрі. Згодом центр союзу переходить до селища Усіша. Даргинці зуміли вибороти самостійність, але вже на початку XIV ст. опинилися під владою Газікумухського шамхальства.

1396 році чагатайський амір Тимур на зворотньому шляху після успішного походу проти Золотої орди, напав на Верхнє Дарго (під приводом, що населення не сповідувало іслам). В результаті більшість громад була знищена. Після цього центр сільського об'єднання переходить до Акуши. Цьому сприяла підтримка Тимура, яким таким чином сподівався посилити вплив ісламу.

З XV ст. посилюються процеси утворення великих поселень та розширення об'єднань селищ Верхнього Дарго. Посилюється економічний вплив Акуша. У 1590-х та 1604 роках у складі військ Газікумуського шамкальство акушинці брали участь у відбитті агресії Московського царства. У 1611—1612 роках Акушинське об'єднання спільно з Сюргинським сільським союзом виступили проти ставленика Юсуф-хана, перського намісника в Шабрані. З цього часу вперше в джерелах згадується термін Акуша-Дарго. Війна проти персів тривала до кінця 1610-х років.

З 1630-х років починається занепад Газікумуського шамхальства, викликаного внутрішньою боротьбою за владу. Під час цих подій Акуша-Дарго відділилася від шамхальства, яке до 1642 року розпалося на декілька частин.

З 1705 року загони даргинців брали участь у русі Хаджи Дауда, відзначилися в походах 1711—1712 років на Шемаху та Гянджу. У 1722 та 1725 роках Акуша-Дарго долучалося до коаліції дагестанських правителів, що боролися проти російської агресії. 1725 року Акуша-дарго номінально визнало зверхність Російської імперії.

1735 року доєдналося до союзу на чолі з Тарковським шамхальством, спрямованих проти Персії. Проте того ж року війська Надер Шаха сплюндрували територію Акуша-Дарго. Акушинський каді мусив визнати владу Персії. Втім 1741—1742 років акушинці знову боролися проти персів.

Протягом 1763—1765 років Акуша-дарго допомагала Муртуз-Алі II у війні проти Баммата I за трон Тарковського шамхальства.

1765 року війська Акуша-Дарго брали участь у захопленні Дербентського ханства. За рішенням мешканців Дербенту його було передано Фаталі-хану, правителю куби. Але останній надав Акуша-Дарго невелику частку з отриманої здобичі та території захопленого ханства. Але це не призвело до того, що Акуша-Дарго розірвало договір з Фаталі-ханом. Навпаки спільно з шамхальство активно підтримувало у війні проти кайтазького уцмія Амір-Гамзи II, який спробував захопити Дербент.

Протягом 1773—1774 років Акуша-Дарго в союзі з Кубино-Дербентським ханство успішно воювало проти Шекінського і Аварського ханств. Втім 1774 року їхні війська зазнали нищівної поразки в битві на Гавдушанському полі від коаліції у складі Кайтазького уцміства, Табасаранського кадійства, Аварського, Мехтулінського і Газікумуського ханств, різних бійств Дагестану. В результаті 1775 року Акуша-Дарго вимушена спільно з Тарковським шамхальство звернутися до російського уряду щодо допомоги Фаталі-хану в поверненню Кубинського ханства. Згодом Акуша-Дарго втрутилася на боці одного з претендентів в Табасаранському майсумстві.

1778 року відбувається замирення з Кайтазьким уцмійством, з яким того ж року було здійснено похід проти Ардебільського ханства. З 1780-х років Акуша-Дарго спільно з Кайтазьким уцмійством, Газікумуським та Кубинським ханствами діяли проти Російської імперії.

Під час російсько-перської війни у 1806 році акушинське військо на чолі із кадієм Абу-Бекром активно воювало на боці супротивників Росії. Але у 1812 році після поразок Газікумуського і Кубинського ханств вимушено було замиритися з Російською імперією. Але у 1814—1815 роках все одно допомагали Сурхай-хану II газікумуському, ворогові Росії.

Втім вже 1817 року Акуша-Дарго вступило до антиросійського союзу дагестанських володарів, поклавши початок російсько-кавказької війни. Спочатку війська дагестанських союзників успішно діяли проти Тарковського шамхальства, що залишилося вірним Росії. Втім у війну втрутилися війська на чолі з О. Єрмоловим, який внаслідок походу 1819 року завдав суттєвих поразок даргинцям та їхнім союзникам, зрештою захопивши Акуши. Було змінено кадія, замість Магомета ним став Зухум. Громади Акуша видати 25 аманатів.

У 1823 і 1825 роках Акуша-Дарго зберігало вірність імперії, не приєднавшись до повстань чеченців та кумиків. 1826 року на дяку акушинці були звільнені від податків. Лише у 1843 році під впливом успіхів імама Шаміля перейшло на його бік. Того ж року Дарго стає столицею імамату.

Втім до 1850 року було Акуша-Дарго знову було підкорено. 1854 році внутрішню самостійність було ліквідовано, перетворено на Даргинський округ Дербентської губернії.