Аварське ханство

Аварське ханство (Аварське нуцальство) — феодальне володіння в центральній частині Дагестану (кінець 12 — 19 століття). Утворилося на місці середньовічного «царства» Серір. Спочатку називалося Аварським нуцальством (від назви володаря — нуцала). Посилення влади нуцалів почалося із вторгнення у 1220-х роках до Кавказу монгольських військ на чолі із Субудай-богатуром. Між монголами та Аварською державою укладається союз, завдяки якому територія нуцальства значно збільшилося, а нащадки нуцала Сураката I отримали монопольне право на спадкове володарювання. Навзаєм Аварське нуцальство забезпечувало владу монголів на Північно-Східному Кавказі. В подальшому цій союз зберігався за ханів Золотої орди.

Аварське ханство
Прапор
Дата створення / заснування 12 століття
Офіційна мова Аварська мова
Держава  Росія
Столиця Хунзах
Час/дата припинення існування 1864
 Аварське ханство у Вікісховищі
 Історія Дагестану
Кавказькі албани
Кавказька Албанія
Дагестан в середніх віках
Цахурське ханство
Рутульське бекство
Лакз
Хозарський каганат
Дербентський емірат
Сарір
Зіріхгеран
Газікумухське шамхальство
Кайтазьке уцмійство
Табасаранське майсумство
Емірство Ільчі-Ахмада
Дагестан в новий час
Аварське ханство
Ілісуйський султанат
Мехтулінське ханство
Тарковське шамхальство
Газікумухське ханство
Кубинське ханство
Кюринське ханство
Велика Кавказька війна
Північно-Кавказький імамат
Дагестанська область
Республіка Горців Кавказу
Північно-Кавказький емірат
Північно-Кавказький край
Дагестанська АРСР
Дагестан після розпаду СРСР
Республіка Дагестан
Дагестанська війна
Окрема ісламська територія
Імарат Кавказ
Народи Дагестану
Портал «Дагестан»

Історія

У 1395 році Аварське нуцальство залишилося вірним Тохтамишу, хану Золотої орди, у протистоянні з державою Тамерлана. Тому останній атакував ханство, сплюндрувавши ці землі незважаючи на спротив аварців. В результаті цього ханство було послаблено й потрапило у залежність від Газікумухського шамхальства. Лише при нуцалі Ібрагімі I аварці знову здобули незалежність. У 2-й пол. XV ст. Аварське нуцальство зуміло встановити контроль контроль над значною частиною Дагестану. Наприкінці XV ст. нуцальство перетворюється на ханство.

За Умма-хана (помер в 1634) Аварське ханство було значною самостійною державою. Найбільшої могутності досягло у 18 столітті, коли йому підкорялись джаро-белоканська громада, платили данину царі Грузії, хани дербентські, кубинські та інші. З 16 століття потрапило під російський протекторат, а в 1802 році було включене в склад Російської Імперії. В 20-50-ті роки 19 сторіччя Аварське ханство входило в імамат (Імамат Шаміля). В 1864 році царський уряд ліквідував Аварське ханство, а його територія була перетворена на Аварський округ.

Список правителів (ханів/нуцалів)


Правителі доісламських часів (починаючи з легендарних гуннських царів)
  • Авар ( — 531), син Джураша, син Бел-Кермека, сина Аттіли
  • Стиракс (Ширияк), син попереднього
  • Дугар, син попереднього
  •  ?
  • Урусхан I(Араскан), син ?
  • Хидиршах, син попереднього
  • Тарраз, син попереднього
  • Аббас, син попереднього
  • Сафишах, син попереднього
  • Хаваджах, син попереднього
  • Фиравн, син попереднього
  • Амир, син попереднього
  • Саийд, син попереднього
  • Тахмаз, син попереднього
  • Фардин(Перид), син попереднього
  • Байар, син попереднього
  • Намруд, син попереднього
  • Кад(Бакир), син попереднього
  • Фирусшах(Пруссшах), син попереднього
  • Уммахан, син попереднього
  • Урусхан II(Аулхан), син попереднього
  • Саратан I, син попереднього
  • Суракат I, син попереднього


Мусульманські правителі
  • Ахмад, арабський узурпатор (XII століття)
  • Абу-Муслим, можливо син Ахмада-узурпатора (XII століття)
  • Байар I (XII століття), син Сураката
  • Масум-бек (XII століття), арабський узурпатор
  • Султан ібн Масум-бек
  • Чуфан ібн Султан (XIII століття)
  • Амір-Ахмад ібн Чуфан (XIII століття)
  • Амір-Султан I, син Байара I (XIII століття)
  • Малик Саратан II (XIII століття), прийняв Іслам, син попереднього

невідомі хани

  • Суракат II (1353/1354)
  • Саратан III
  • Дугрі-хан I, син попереднього
  • Ібрагім I
  • Мухаммед-Мірза, зять попереднього та син Дугрі-хана I
  • Андунік I (1460–1485), син Ібрагіма I
  • Булач I (1485–1510) племінник попереднього та син Мухаммеда-Мірзи
  • Амір-Хамза (1510–1540), син Умма-хана, сина Булача I
  • Нуцал I (1540–1546), можливо, син попереднього
  • Андунік II (1546 — грудень 1569), син попереднього
  • Ахмад (1569–1577), син попереднього
  • Тунай-Джалав (1577–1578), узурпатор, брат Чопан-шамхала, нащадок Джучі
  • Мухаммед-Шамхал (1578–1589), син Турарава Безумця, сина Нуцала I
  • Канбулак I (1589–1595), син попереднього
  • Шамхал I (1595–1596), брат попереднього
  • Ібрагім II (1596–1605), ?
  • Махді I (1605–1614), син Мухаммед-Шамхала
  • Барти-Кіхіляв (1614–1620), син Мухаммеда, сина Кушканти-Кіхілява, сина Барти, сина Андуніка II
  • Умма-хан I Справедливий (1620–1634), син Шамхала I
  • Амір-Хамза II (1634–1646), син Барти-Кіхілява
  • Молдар-Мірза I (1646–1650), ?
  • Мухаммед I (1650–1656), син Барти-Кіхілява
  • Дугрі II (1656–1668), син Умма-хана I
  • Мухаммед II (1668–1688), син попереднього
  • Умма-хан II (1688–1699), син попереднього
  • Андунік III (1699–1706), син попереднього
  • Дугрі III (1706), брат попереднього
  • Умма-хан III (1706–1707), також відомий як Старший Булач, син попереднього
  • Мухаммед III (1707–1722), брат попереднього
  • Умма-хан IV (1722–1735), син Турурава, з Турлоєвського Роду (Турарава Рід), нащадок Турарава Безумця.
  • Анкал I (1735–1740), ?
  • Нуцал II (1740–1744), син Умма-хана IV
  • Махмуд I (1744–1765), ?
  • Мухаммад IV (1765–1774), син Умма-хана III
  • Умма-хан V Видатний и Несамовитий (1774 — квітень 1801), син попереднього
  • Гебек I (1801 — січень 1802), брат попереднього
  • Султан-Ахмед I (1802–1823), син Али-Султана Мехтули, нащадок Чопан-шамхала
  • Сурхай I (1818–1834), син Гебека I
  • Аслан I (1827–1828), намісник из Кумуха, нащадок Чопан-шамхала
  • Абу-Султан I (1828–1834), син Султан-Ахмеда I
  • Баху-бике (1823–1834), дочка Умма-хана V, жінка Султан-Ахмеда I, мати попереднього
  • Імам Гамзат-бек (1834), узурпатор
  • Мухаммед-мірза II (1834–1838), намісник из Кумуха, нащадок Чопан-шамхала

У Сурхая І був син Фатаали, але він вважався незаконнонародженим, тож не мав прав на трон, хоч і був нащадком всіх правителів Аварії. Він і його нащадки мешкали в аулі Сіух.

У 1838 - 1859 роках Аварія входила до складу Імамату Шаміля.

У 1859 - 1863 Аварією правив Ібрагім Мехтулі (1859–1863), син Султана-Ахмеда I.

З 1863 року Аварія була остаточно приєднана до Російської Імперії.

Джерела
  • Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.