Акіяма Санеюкі

Акія́ма Санею́кі (яп. 秋山真之, あきやまさねゆき, МФА: [akʲijama sanejukʲi̥]; 12 квітня 1868 — 4 лютого 1918) — японський військовик, офіцер Імперського флоту Японії (1890—1917), віце-адмірал. Учасник японсько-цінської (1894–1895) і японсько-російської (1904–1905) воєн. Розробник японської стратегії бою в Цусімській битві. Молодший брат Акіями Йосіфуру.

Заголовок цієї статті — японське ім'я. Воно складається з прізвища та особового імені, яке слідує за ним: іменем цієї особи є Санеюкі, а прізвищем — Акіяма.
Акіяма Санеюкі
яп. 秋山真之
Народився 12 квітня 1868(1868-04-12)
Мацуяма, Японія
Помер 4 лютого 1918(1918-02-04) (49 років)
Одавара, Префектура Канаґава, Японія
·перитоніт
Поховання Aoyama Cemeteryd
Громадянство Японія
Національність японець
Діяльність військовик
Відомий завдяки розробник японської тактики Цусімської битви
Alma mater Військова академія флоту Японії
Знання мов японська[1]
Заклад Naval War Colleged
Учасник Японсько-цінська війна і Російсько-японська війна
Військове звання віце-адмірал
Нагороди

Короткі відомості
Акіяма Санеюкі, 1916

Народився 12 квітня 1868 року в містечку Мацуяма, в Мацуяма-хані провінції Ійо. Походив з самурайського роду, який у середньовіччі займався піратством у Внутрішньому японському морі.

1890 року закінчив Академію Імперського флоту Японії. Через два роки отримав звання молодшого лейтенанта. Під час японсько-китайської війни 1894—1895 років командував канонерським човном «Цукусі».

1897 року поїхав до США, де проходив стажування у місцевих військово-морських силах. Був воєнним спостерігачем японського посольства, детально вивчав досвід іспансько-американська війни та теорію воєнного мистецтва. Після повернення до Японії став викладачем Академії Імперського флоту Японії. Здобув визнання провідного спеціаліста в галузі стратегії, тактики і методів ведення бойових дій на морі. Заклав основи військової науки японських військово-морських сил.

Під час російсько-японської війни 1904–1905 років був головою штабу японського флоту[2] під командуванням Тоґо Хейхатіро, відповідав за планування операцій. Залучивши тактичні прийоми японських середньовічних піратів, розробив план дій японського флоту в Цусімській битві, яка принесла Японії перемогу у війні.

З 1914 року працював головою Військового відділу Міністерства Імператорського флоту Японії. 1916 року отримав звання віце-адмірала. Нагороджений Орденом священного скарбу 4 ступеня, Орденом Вранішнього Сонця 2 і 3 ступеня.

Помер 4 лютого 1918 року. Похований на цвинтарі Аояма в Токіо.

Див. також

Примітки
  1. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  2. яп. 連合艦隊作戦参謀.

Джерела та література
  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.
  • Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.
  • Рубель В. А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII — друга половина XIX ст.). — К. : Либідь, 2007. — 560 с. — ISBN 966-06-0459-9

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.