Александр Віллаплан

На аматорському рівні виступав за команди «Сет», «Нім-Олімпік» і «Расінг» (Париж). Столична команда вдало виступила у національному кубку 1929/30. На шляху до фіналу були здобуті перемоги над «Олімпіком» з Лілля, «Серкль Атлетіком» і «Ам'єном». Основний час вирішального матчу з «Сетом», але в додаткові тридцять хвилин двічі відзначився югославський форвард суперників Іван Бек і залишив парижан без трофею.

У складі національної команди дебютував 11 квітня 1926 року проти збірної Бельгії (перемога 4:3).

Через два роки поїхав на IX літні Олімпійські ігри в Амстердамі. Французи на турнірі провели одну гру — проти італійців (поразка 3:4). У наступні два роки був гравцем основного складу збірної та потрапив до заявки на світову першість в Уругваї. Партнери обрали його капітаном команди.

На турнір приїхали лише чотири європейських збірних: Бельгія, Румунія, Франція та Югославія. У стартовому матчі групи «А» французи здобули переконливу перемогу над збірною Мексики (4:1). На 19-й хвилині Люсьєн Лоран відкрив рахунок у грі, наприкінці першого тайму Марсель Ланжіє його подвоїв, а у другій половині Андре Машіно зробив «дубль». В наступних поєдинках французи зазнали мінімальних поразок від збірних Аргентини і Чилі. У підсумку третє місце, а переможці групи — аргентинці — дійшли до фіналу, де поступилися господарям змагання. Після чемпіонату світу до лав збірної більше не залучався.

У 1932 році була створена професіональна ліга. Александр Віллаплан провів перший чемпіонат у складі «Антіба». Команда посіла перше місце у своїй групі, але через договірні матчі, була позбавлена права участі у фіналі чемпіонату проти «Олімпіка» з Лілля.

1933 року уклав контракт з клубом-дебютантом елітної ліги з Ніцци. Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі другого дивізіону «Іспано-Бастідієнне», за який виступав у сезоні 1934/35.

У роки Другої світової війни співпрацював з окупаційною владою. Служив у Північноафриканській бригаді, яка боролася з антифашиськими організаціями. Після звільнення країни був заарештований. Його звинуватили у вбивстві п'ятидесяти двох членів Опору та інших злочинах. За вироком суду — розстріляний 26 грудня 1944 року у місті Аркей.

Чемпіонат світу 1930 року:

група «А» 13 липня 1930

Франція	4 — 1	Мексика
Лоран  19', 40' Машіно  43', 87'	Звіт	Карреньйо  70'

«Естадіо Посітос» (Монтевідео) Глядачів: 4 444

Франція: Алексіс Тепо, Марсель Ланжіє, Александр Віллаплан (), Ернест Лібераті, Андре Машіно, Етьєн Маттле, Марсель Пінель, Люсьєн Лоран, Марсель Капелль, Огюстен Шантрель, Едмон Дельфур. Тренер — Рауль Кодрон.

Мексика: Оскар Бонфільйо, Хуан Карреньйо, Рафаель Гутьєррес (), Хосе Руїс, Альфредо Санчес, Луїс Перес, Іларіо Лопес, Діонісіо Мехія, Феліпе Росас, Мануель Росас, Ефраїн Амескуа. Тренер — Хуан Луке.

група «А» 15 липня 1930

Аргентина	1 — 0	Франція
Монті  81'	Звіт

«Естадіо Парк Сентрал» (Монтевідео) Глядачів: 23 409

Аргентина: Анхель Боссіо, Франсіско Варальйо, Хосе Делья Торре, Луїс Монті, Хуан Еварісто, Маріо Еварісто, Мануель Феррейра (), Роберто Черро, Рамон Муттіс, Наталіо Перінетті, Педро Суарес. Тренер — Франсіско Оласар.

Франція: Алексіс Тепо, Ернест Лібераті, Андре Машіно, Етьєн Маттле, Марсель Пінель, Марсель Ланжіє, Александр Віллаплан (), Люсьєн Лоран, Марсель Капелль, Огюстен Шантрель, Едмон Дельфур. Тренер — Рауль Кодрон.

група «А» 19 липня 1930

Чилі	1 — 0	Франція
Субіабре  65'	Звіт

«Естадіо Сентенаріо» (Монтевідео) Глядачів: 2 000

Чилі: Роберто Кортес, Томас Охеда, Карлос Відаль, Еберардо Вільялобос, Гільєрмо Ріверос, Гільєрмо Сааведра, Карлос Шнебергер, Гільєрмо Субіабре, Артуро Торрес, Касіміро Торрес, Ернесто Чапарро. Тренер — Дьордь Орт.

Франція: Алексіс Тепо, Еміль Венант, Ернест Лібераті, Етьєн Маттле, Марсель Пінель, Марсель Капелль, Огюстен Шантрель, Едмон Дельфур, Селестен Дельмер, Марсель Ланжіє, Александр Віллаплан (). Тренер — Рауль Кодрон.

• Профіль на сайті Французької футбольної федерації (фр.)
• Профіль (анг.). EU-Football.info. Процитовано 2 березня 2016.
• Капітан із Рю Лорістон, 93 / football.ua