Луїс Монті

У дорослому футболі дебютував 1920 року виступами за команду «Хенераль Мітре». Розпочинав як фланговий півзахисник. Наступного сезону грав за «Уракан». Команда з Буенос-Айреса виграла свій перший чемпіонський титул в епоху аматорського футболу Аргентини. Далі були виступи в командах «Бока Хуніорс» та «К.А. Палермо».

В 1922 році Луїс Монті та його рідний брат Енріке перейшли до клубу «Сан-Лоренсо», який виступав у іншій аргентинській лізі — АсоціаціЇ аматорського футболу. Команда з південного району аргентинської столиці Боедо двічі поспіль виграє лігу, а в 1927 — об'єднаний чемпіонат. Монті був одним з лідерів команди, грав надійно, але занадто жорстко. За свою поведінку на полі отримав прізвисько «Дикий бик пампасів».

1924 року дебютував в офіційних матчах у складі збірної Аргентини. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 8 років, провів у формі головної команди країни 16 матчів, забивши 5 голів. Чемпіон Америки 1927 року. На Олімпійських іграх 1928 та чемпіонаті світу 1930 аргентинці виходили до фіналу, але в обох поєдинках сильнішим виявився суперник — збірна Уругваю.

В 1931 році в аргентинському футболі був введений професіоналізм. Багато гравців змінювали клуби, у пошуках більших гонорарів. Монті отримав запрошення перейти до «Ювентуса» від Ренато Чезаріні — аргентинського нападника команди. Граючи у складі «Юве» чотири рази здобував перемоги у Серії А та одного разу — у кубку Італії. Всього, за вісім сезонів, провів 261 матч і забив 22 голи.

Був одним із перших «оріунді» — аргентинських футболістів, які отримали італійське громадянство та можливість виступати за національну збірну. Учасник чемпіонату світу 1934 року. На турнірі провів всі п'ять матчів. У півфіналі він цілком нейтралізував свого опонента, лідера збірної Австрії — Маттіаса Сінделара. У фіналі італійці здобули перемогу над збірною Чехословаччини та перший титул чемпіона світу. Всього за збірну Італії провів 18 матчів і забив один гол, у ворота збірної Швейцарії.

Один із семи гравців, які виступали на чемпіонатах світу за збірні команди двох різних країн. У 30-ті роки за збірні Аргентини й Італії виступали Луїс Монті й Аттіліо Демарія. Після другої світової війни — Ференц Пушкаш, Хосе Сантамарія і Жозе Алтафіні. Роберт Ярні і Роберт Просинечкі були гравцями збірних Югославії та Хорватії.

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1939 року, очоливши тренерський штаб клубу «Трієстина».

В подальшому очолював команди клубів «Ювентус», «Варезе», «Фоссанезе», «Аталанта», «Віджевано» та «Уракан».

Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Піза», команду якого Луїс Монті очолював як головний тренер до 1950 року.

Помер 9 вересня 1983 року на 83-му році життя від інфаркту.