Алексєєв Сергій Сергійович

Сергій Сергійович Алексєєв
рос. Алексеев Сергей Сергеевич
	Сергій Алексєєв (праворуч) на засіданні Ради щодо розвитку громадянського суспільства і правам людини 1 лютого 2011 року Сергій Алексєєв (праворуч) на засіданні Ради щодо розвитку громадянського суспільства і правам людини 1 лютого 2011 року
Народився	28 липня 1924; Орел, РСФРР, СРСР[1]
Помер	12 травня 2013[2][1] (88 років); Санкт-Петербург, Росія[1]
Країна	СРСР→ Росія
Національність	росіянин
Діяльність	політик, адвокат
Alma mater	Уральський державний юридичний університетd
Галузь	Правознавство, Цивільне право, Філософія права
Заклад	Q4201803?
Звання	професор,; член-кореспондент АН СРСР
Ступінь	доктор юридичних наук
Відомі учні	В.Б. Ісаков, М. М. Тарасов
Членство	Академія наук СРСР
Відомий завдяки:	сучасний теоретик права, основоположник Уральської наукової школи цивільного права, один з авторів тексту чинної Конституції РФ.
Нагороди	; ; ;
	Алексєєв Сергій Сергійович у Вікісховищі

Алексє́єв Сергій Сергійович (28 липня 1924, Орел — 12 травня 2013[3], Санкт-Петербург) — російський правознавець, доктор юридичних наук, член-кореспондент РАН (1991); член-кореспондент АН СРСР з 1987 р.

Іноземний член Національної академії правових наук України[4].

Праці з загальної теорії права, з цивільного права. Лауреат Державної премії СРСР (1977). Заслужений діяч науки РРФСР. Перший лауреат вищої юридичної премії Росії «Юрист року» (2009). Творець і перший директор Інституту філософії та права УрВ РАН.

С. С. Алексєєв нагороджений орденами «Знак Пошани», Вітчизняної війни, «За заслуги перед Вітчизною III ступеня», медалями, а також Демидівською премією^ru.

Вважається — поряд з А. О. Собчаком і С.М. Шахраєм — одним із трьох безпосередніх основних авторів тексту чинної Конституції Російської Федерації.[5]

Військова служба

Учасник Німецько-радянської війни. Воював на Волховському, Ленінградському, Карельському фронтах, в Заполяр'ї.

Освіта і науково-педагогічна діяльність

Закінчив Свердловський юридичний інститут^ru, аспірантуру цього інституту. У 1952 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Акцептна форма розрахунків між соціалістичними організаціями за радянським цивільним правом». З того ж року асистент, а потім старший викладач. З 1954 р. — доцент кафедри цивільного права Свердловського юридичного інституту. 1960 року захистив докторську дисертацію за темою «Предмет радянського соціалістичного цивільного права». У 1961–1988 роках — завідувач кафедри теорії держави і права Свердловського юридичного інституту. В 1962 році присвоєно звання професора. В 1988–1995 рр. — директор Інституту філософії та права Уральського відділення АН СРСР (згодом — РАН), один із творців цієї наукової установи.

С. С. Алексєєв — основоположник уральської наукової школи цивільного права, однієї з найавторитетніших у Росії; автор понад 400 друкованих праць, у тому числі понад 40 книг. Уже в його ранніх цивілістичних роботах поряд із конкретними рекомендаціями щодо вдосконалення договірних зв'язків та цивільного законодавства простежується постановка загальних проблем теорії права. В наступні роки С. С. Алексєєв видав фундаментальні монографії, підручники й численні статті з теорії права та держави, завоювавши загальне визнання як видатний теоретик права.

Дослідницький центр приватного права

З жовтня — листопада 1991 р. головним напрямком діяльності для С. С. Алексєєва стала організація дослідницького центру приватного права. Такий центр був організований на базі Комітету конституційного нагляду СРСР розпорядженням М. С. Горбачова, а в липні 1992 р. указом Б. М. Єльцина перетворений на Дослідницький центр приватного права при Президентові РФ. У 1991–1995 рр. Алексеєв був головою Ради Дослідницького центру приватного права.

Починаючи з середини 1990-х років С. С. Алексєєв був науковим керівником федеральної програми «Відновлення та розвиток приватного права в Росії».

С. С. Алексєєв був почесним професором Уральської державної юридичної академії, почесним доктором (honoris causa) Університету Париж XII Валь-де-Марн (2000), головою Наукової ради Інституту приватного права в Єкатеринбурзі, заступником голови Ради Дослідницького центру приватного права, головою Вченої ради Уральського відділення Російської школи приватного права.

Проект Конституції і Президентська рада

Наприкінці 1991 р. став членом робочої групи Російського руху демократичних реформ з підготовки проекту Конституції Росії, що отримав в пресі назву Альтернативного проекту. Ці напрацювання почасти були використані в 1993 р., коли С. С. Алексєєва було залучено до роботи над «президентським» проектом Конституції РФ. Слід зазначити, що у своїй праці «Уроки: Тяжкий шлях Росії до права» (рос. Уроки: Тяжкий путь России к праву) та ін. С. С. Алексєєв висловлювався про цей період з деякою часткою гіркоти, оскільки ключові ідеї Альтернативного проекту в остаточному проекті Конституції РФ не були реалізовані.

1993 року він призначається членом Президентської ради, а потім і Комісії з прав людини при Президентові Росії. Проте, за два роки вийшов з їх складу у зв'язку з початком активних бойових дій у Чечні.

Саме з ініціативи та за підтримки Алексєєва на початку 1990-х були прийняті рішення про скасування прописки і про юридичну нікчемність «таємних» актів.

Після депутатства

Повернувшись до Єкатеринбурга, Алексєєв присвятив себе науковій і популяризаторській роботі, очоливши Інститут приватного права і створивши ряд навчальних посібників для студентів і школярів.

Основні праці(рос.)

Гражданское право в период развернутого строительства коммунизма / Алексеев С. С. — М.: Госюриздат, 1962. — 283 c.
Проблемы теории права: Курс лекций в двух томах. — Свердловск, 1972—1973.
- Т. 1. Основные вопросы общей теории социалистического права / Науч. ред. Р. К. Русинов; Отв. за вып. В. М. Семенов; Министерство высшего и среднего специального образования РСФСР. Свердловский юридический институт. — Свердловск, 1972. — 396 с.
- Т. 2. Нормативные юридические акты; Применение права; Юридическая наука / С. С. Алексеев; Науч. ред. Р. К. Русинов; Отв. за вып. В. М. Семенов; Министерство высшего и среднего специального образования РСФСР. Свердловский юридический институт. — Свердловск, 1973. — 402 с.
Правовое государство — судьба социализма: Науч.-публицист. очерк / С. С. Алексеев. — М.: Юрид. лит., 1988. — 174 с. ISBN 5-7260-0176-1
Теория права / Алексеев С. С. — М., 1993; 1994; 1995
Уроки: Тяжкий путь России к праву / Алексеев С. С. — М.: Юрист, 1997. — 326 с. ISBN 5-7975-0012-4
Самое святое, что есть у Бога на земле. Иммануил Кант и проблемы права в современную эпоху / Алексеев С. С. — М.: Инфра-М, 1998. — 410 с. ISBN 5-89123-265-0
Философия права: История и современность, проблемы, тенденции, перспективы / Алексеев С. С. — М.: Норма, 1999. — 329 с. ISBN 5-89123-149-2
Право на пороге нового тысячелетия: некоторые тенденции мирового правового развития — надежда и драма современной эпохи / Алексеев С. С. — М.: Статут, 2000. — 256 с. ISBN 5-8354-0045-4
Восхождение к праву: Поиски и решения / Алексеев С. С. — М.: Норма, 2001. — 748 с. ISBN 5-89123-536-6
Право собственности. Проблемы теории / Алексеев С. С. — М.: Норма, 2007. — 240 с. ISBN 978-5-468-00057-1
Собрание сочинений: в 10 т. / С. С. Алексеев. — М.: Статут, 2010.

Нагороди та звання

Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (7 липня 2003) — «за великий унесок у розвиток цивільного законодавства та багаторічну наукову діяльність»[6]
Орден Дружби народів (26 липня 1994) — «за активну участь у становленні російської державності, великий внесок у розвиток юридичної науки та підготовку висококваліфікованих кадрів юристів»[7]
Орден Вітчизняної війни II ступеня (6 квітня 1985) — «за хоробрість, стійкість і мужність, проявлені в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками, і на відзначення 40-річчя перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років»
Орден «Знак Пошани»
Заслужений діяч науки РРФСР (1974)
Державна премія СРСР (1977) — «за цикл робіт з проблем теорії права»
Почесний громадянин Свердловської області (2009)
Почесна грамота Законодавчих Зборів Свердловської області (22 вересня 2004)[8]
Почесний професор Уральської державної юридичної академії (1999)
Орден «Данакер»^ru (Киргизстан, 27 липня 2004)[9]
Демидівська премія^ru (2010) — «за видатний унесок у створення правових основ сучасної Росії»[10]

Заохочення Президента Російської Федерації

Почесна грамота Президента Російської Федерації (12 грудня 2008) — «за активну участь у підготовці проекту Конституції Російської Федерації і великий унесок у розвиток демократичних основ Російської Федерації»[11]
Подяка Президента Російської Федерації (24 липня 2009) — «за великий унесок у розвиток вітчизняної правової науки, підготовку юридичних кадрів та вдосконалення законодавства Російської Федерації»[12]

Примітки

Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #141606959 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q304037 d:Track:Q256507 d:Track:Q170109 d:Track:Q36578
http://www.sptimesrussia.com/index.php?action_id
Lenta.ru
Некролог^{[недоступне посилання з червня 2019]}
Семидесятилетие Анатолия Собчака//Эхо Москвы, программа «Проверка слуха», эфир от 11.08.2007 г.
Указ Президента Российской Федерации от 7 июля 2003 года N 738 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 12 вересня 2013.
Указ Президента Российской Федерации от 26 июля 1994 N 1553 «О награждении орденом Дружбы народов Алексеева С. С.»^{[недоступне посилання з червня 2019]}
Постановление ОД ЗС Свердловской области от 22.09.2004 № 733- ПОД
Указ Президента Кыргызской Республики от 27 июля 2004 года УП № 240
Демидовская премия-2010 присуждена математику, химику и правоведу (рос.). РИА Новости. Процитовано 16 листопада 2010.
Распоряжение Президента Российской Федерации от 12 декабря 2008 года № 777-рп «О награждении Почётной грамотой Президента Российской Федерации». Архів оригіналу за 7 січня 2012. Процитовано 12 вересня 2013.
Распоряжение Президента Российской Федерации от 124 июля 2009 года № 483-рп «О поощрении Алексеева С. С.». Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 12 вересня 2013.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q17152639_citetype_Q1172284"_data-entity-id="Q36578"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Німецька_національна_бібліотека|Німецька_національна_бібліотека]],_[[:Державна_бібліотека_в_Берліні|Державна_бібліотека_в_Берліні]],_[[:Баварська_державна_бібліотека|Баварська_державна_бібліотека]]_та_ін.</i>_[http://d-nb.info/gnd/141606959/_Record_#141606959]_//_Німецька_нормативна_база_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012—2016.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q304037]][[d:Track:Q256507]][[d:Track:Q170109]][[d:Track:Q36578]]</div>-1] Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #141606959 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q304037 d:Track:Q256507 d:Track:Q170109 d:Track:Q36578

[[http://www.sptimesrussia.com/index.php?action_id_http://www.sptimesrussia.com/index.php?action_id]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-2] ttp://www.sptimesrussia.com/index.php?action_id

[3] Lenta.ru

[4] Некролог^{[недоступне посилання з червня 2019]}

[5] Семидесятилетие Анатолия Собчака//Эхо Москвы, программа «Проверка слуха», эфир от 11.08.2007 г.

[6] Указ Президента Российской Федерации от 7 июля 2003 года N 738 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 12 вересня 2013.

[7] Указ Президента Российской Федерации от 26 июля 1994 N 1553 «О награждении орденом Дружбы народов Алексеева С. С.»^{[недоступне посилання з червня 2019]}

[8] Постановление ОД ЗС Свердловской области от 22.09.2004 № 733- ПОД

[9] Указ Президента Кыргызской Республики от 27 июля 2004 года УП № 240

[10] Демидовская премия-2010 присуждена математику, химику и правоведу (рос.). РИА Новости. Процитовано 16 листопада 2010.

[11] Распоряжение Президента Российской Федерации от 12 декабря 2008 года № 777-рп «О награждении Почётной грамотой Президента Российской Федерации». Архів оригіналу за 7 січня 2012. Процитовано 12 вересня 2013.

[12] Распоряжение Президента Российской Федерации от 124 июля 2009 года № 483-рп «О поощрении Алексеева С. С.». Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 12 вересня 2013.