Альберт Борман

Борман був сином Теодора Бормана (1862—1903), дрібного поштового службовця, і його другої дружини, Антонії Бернгардіни Меннонг. Перша дружина Теодора Бормана Луїза Гроблер померла в 1898 році. Від неї у нього залишився син Вальтер Борман. Антонія Борман народила трьох синів: один з них помер у дитинстві, в живих залишилися Мартін (народився в 1900 році) і Альберт (народився в 1902 році).

Борман отримав професію і працював банківським службовцем з 1922 по 1931 рік. У 1927 році вступив в НСДАП і став членом СА.

У 1929—1931 роках він був керівником Гітлер'югенду в Тюрингії.

У квітні 1931 року Мартін Борман довірив брату очолити фонд допомоги партії в Мюнхені. У жовтні 1931 був переведений з офісу НСДАП в рейхсканцелярию. Здійснював зв'язок фюрера з НСДАП.

З 1934 року став заступником рейхсляйтера Філіппа Боулера, начальника Канцелярії керівника НСДАП, з 1938 року очолював ад'ютантуру Адольфа Гітлера, відділ особового складу та діловодства в рейхканцелярії, де займався особистим листуванням і поштою фюрера. Крім того, у веденні Альберта Бормана перебувала так звана «скарбниця», кімната, розташована в підземеллях нової канцелярії, куди складалися отримані фюрером подарунки.

Спочатку Борман був штурмбаннфюрером СА, потім пішов швидкий кар'єрний ріст. Призначений одним з керівників Націонал-соціалістичного механізованого корпусу в званні группенфюрера.

Гітлер любив А. Бормана і вважав його надійним працівником. У 1938 році Борман був переведений в невелику групу ад'ютантів, які підпорядковувалися Мартіну Бормана. Працював в якості особистого помічника фюрера.

У 1938 році став депутатом рейхстагу від Західного Берліна.

20 квітня 1945 року під час битви за Берлін за наказом Гітлера Альберт Борман, військово-морський ад'ютант фюрера, адмірал Карл-Єско фон Путткамер, особистий лікар фюрера Теодор Морелль, особистий стоматолог Гуго Блашке, головний секретар Йоганна Вольф, секретарка Кріста Шредер і кілька інших осіб покинули Берлін літаком на Оберзальцберг. Група покинула Берлін авіарейсами протягом декількох днів.

Після капітуляції А. Борман жив у Баварії під вигаданим ім'ям, був сільськогосподарським робітникам на фермі.

У 1949 році був пізнаний, заарештований і засуджений Мюнхенським судом до дев'яти місяців каторжних робіт. Звільнився в жовтні 1949 року.

З журналістами не спілкувався, мемуарів не залишив і помер в 1989 році в Мюнхені.

Альберт Борман сильно відрізнявся від свого старшого брата, Мартіна. Високий, культурний, намагався не показувати себе в центрі уваги. Стосунки між братами настільки зіпсувалися, що Мартін перестав називати Альберта на ім'я, і ​​кликав його «людина, яка тримає пальто фюрера». Виним у розриві стосунків між двома братами був Мартін: він так і не прийняв другого шлюбу свого молодшого брата і припинив з ним будь-які стосунки, не змінивши своєї позиції до останніх днів Рейху.

• Почесний кут старих бійців
• Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку
• Спортивний знак СА
• Золотий партійний знак НСДАП
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
• Медаль «За вислугу років в НСДАП» в бронзі та сріблі (15 років)

• Залесский К. А. НСДАП. Власть в Третьем рейхе. — 2005. — С. 253.
• Joachim Lilla, Martin Döring, Andreas Schulz: . Droste, Düsseldorf 2004, ISBN 3-7700-5254-4.
• Bert Ecke: Martin und Albert Bormann – Die verzankten Paladine des Adolf Hitler, 9. Dezember 2012

1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #116253142 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q304037d:Track:Q256507d:Track:Q170109d:Track:Q36578
2. The Hitler Book: The Secret Dossier Prepared for Stalin — 2005.
   d:Track:Q7739861