Альметов Олександр Давлетович

Олександр Давлетович Альметов (рос. Александр Давлетович Альметов; нар. 18 січня 1940, Київ, СРСР — пом. 21 вересня 1992, Москва, Росія) — радянський хокеїст, центральний нападник. Олімпійський чемпіон.

Олександр Альметов
Особові дані
Повне ім'я Олександр Давлетович
Альметов
Народження 18 січня 1940(1940-01-18)
Київ, Українська РСР, СРСР
Смерть 21 вересня 1992(1992-09-21) (52 роки)
Москва, Росія
Зріст 178 см
Вага 83 кг
Позиція центральний нападник
Номер 9 (ЦСКА)
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1958–1967ЦСКА (Москва)220 (212)
Національна збірна**
РокиЗбірнаІгри (голи)
1959–1967 СРСР 107 (75)
Нагороди і звання
Заслужений майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію поновлено 13 березня 2013.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
поновлено 13 березня 2013.

Клубна кар'єра

Вихованець хокейної школи ЦСКА (Москва). За основну команду дебютував у сезоні 1958/59. Більшість часу грав з Костянтином Локтєвим та Веніаміном Александровим. Ця ланка існувала сім років і вважається найсильнішою у радянському хокеї першої половини 60-х років. Сучасники називали їх «тріо академіків». Семиразовий чемпіон СРСР (1959—1961, 1963—1966). Найкращий снайпер 1964 року — 40 закинутих шайб. Всього в чемпіонатах СРСР провів 220 матчів (212 голів). Володар кубка СРСР 1961, 1966, 1967. У кубкових матчах закинув 15 шайб. За результатами сезону обирався до символічної збірної. Член клуба Всеволода Боброва (306 голів).[1]

Виступи у збірній

У складі національної збірної був учасником двох Олімпіад (1960, 1964). У Скво-Веллі здобув бронзову нагороду, а в Інсбруку збірна СРСР була найсильнішою.

Чемпіон світу 1963—1967; третій призер 1960, 1961. На чемпіонатах Європи — шість золотих (1960, 1963—1967) та одна срібна нагорода (1961). Двічі був обраний до символічної збірної (1965, 1967).[2]

На чемпіонатах світу та Олімпійських іграх провів 50 матчів (37 закинутих шайб), а всього у складі збірної СРСР — 107 матчів (75 голів).

Життя після спорту

1967 року Альметов, який і раніше не дуже дотримувався спортивного режиму, після перемоги на чемпіонаті світу 1967, на якому він увійшов до символічної трійки кращих нападників, пропустив літню підготовку і виявився неготовим до нового хокейного сезону. У відповідь на вимоги тренерів і керівництва ЦСКА збільшити кількість тренувань і дотримуватися спортивного режиму Альметов оголосив, що завершує виступи.[3]

Після цього ще деякий час пограв в армійській команді міста Куйбишев. Завершив виступи у неповних 28 років. Пробував працювати тренером в школі ЦСКА, але не сподобалося. Не знайшов прийнятного для себе роду занять, не пов'язаного зі спортом. Працював землекопом, у лазні. Рік мешкав у США.

Помер 21 вересня 1992 року на 53-му році життя у Москві. Похований на Ваганьківському кладовищі.

Цитати
...Саша Альметов не перетримував шайбу в болючих пошуках найкращого рішення - він знаходив його миттєво. Надзвичайно висока техніка дозволяла йому творити дива у найскладніших ситуаціях. Його результативність деколи викликала здивування. Одного разу, в матчі з московським «Динамо», він закинув шість шайб і нагнав страху на всіх суперників на цілий сезон...

— Анатолій Фірсов [4]

Трійка складається, якщо я думаю на п'ять ходів вперед, а мій партнер - на чотири, або краще на шість. Альметов і Александров були саме такими партнерами

— Костянтин Локтєв [5]

Державні нагороди та почесні звання

Спортивні досягнення

Командні

Особисті
  • Символічна збірна чемпіонату світу (2): 1965, 1967
  • Найкращий снайпер чемпіонату СРСР (1): 1964 (40 голів)

Статистика
Сезон Чемпіонат СРСР Збірна СРСР Всього
Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
1958/59 8 1 1 9
1959/60 17 11 4 21
1960/61 21 11 6 27
1961/62 31 30 8 2 39 32
1962/63 31 23 12 10 43 33
1963/64 40 12 10 50
1964/65 31 26 19 20 50 46
1965/66 33 24 15 8 48 32
1966/67 36 23 18 15 54 38
1967/68 1 0 1 0
Всього 22021210775327287

Примітки
  1. Клуб Всеволода Боброва (рос.)
  2. Символічні збірні чемпіонатів світу (рос.)
  3. Альметовское многоточие. Советский спорт (рос.). Процитовано 22 квітня 2020.
  4. Альметовское многоточие
  5. Біографія на сайті Championat.com (рос.)

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.