Альошин Іван Іванович

Народився 27 липня 1901 року в селі Івановці (нині Базарно-Карабулацького району Саратовської області) в селянській родині.

Член РКП(б) з 1920 року. У 1922—1933 роках на партійно-політичній роботі в Червоній Армії. У 1933—1937 роках начальник політвідділу Рашковської МТС у Кам'янському районі МРСР. У 1937—1938 роках секретар Кам'янського РК КП(б)У. З грудня 1938 року працював в апараті Молдавського обкому КП(б)У, потім в ЦК КП(б)М. У квітні 1941 року пленум ЦК КП(б)М обрав Івана Альошина секретарем ЦК з промисловості і членом Бюро ЦК.

З перших днів радянсько-німецької війни брав участь в організації партизанської боротьби молдавського народу. З кінця 1942 року очолював Молдавський відділ Українського штабу партизанського руху. Під його керівництвом були підготовлені і перекинуті в тил ворога п'ять груп організаторів молдавських партизанських загонів, з яких пізніше були створені два молдавські партизанські з'єднання. У травні 1943 року Бюро ЦК КП(б)М призначило Івана Альошина уповноваженим по керівництву підпільними парторганізаціями і партизанським рухом на території МРСР. Одночасно, до жовтня 1943 року, був комісаром 1-го Молдавського партизанського з'єднання. На першому з'їзді КП(б)М обраний членом ЦК. Член Президії Верховної Ради МРСР. Депутат Верховної Ради МРСР 1-го скликання.

Могила Івана Альошина

Загинув в бою 27 листопада 1944 року в селі Руській Гуті Шумського району Тернопільської області. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 9-А, ряд 7, місце 13).

Нагороджений орденом Леніна.

Одна з вулиць Кишинева була названа його ім'ям. Після розпаду СРСР вона була перейменована і зараз називається «Богдан Воєвод» на честь засновника Молдавського князівства.

• «Советская Молдавия» — электронная энциклопедия о Молдавской ССР. (рос.)^{[недоступне посилання з червня 2019]}