Альтман Петро Ізраїльович
| Альтман Петро Ізраїльович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
29 червня 1904 або 1904[1] Івангород, Христинівський район, Україна[1] | |||
| Помер |
1941[1] Степанці, Канівський район, Київська область, Українська РСР, СРСР[1] | |||
| Громадянство |
 Російська імперія →  СРСР | |||
| Діяльність | письменник, прозаїк-романіст, літературний теоретик | |||
| Мова творів | ідиш | |||
| Партія | КПРС | |||
|
| ||||
Петро́ Ізраїльович А́льтман (* 29 червня 1904, Івангород — тепер Христинівський район — † серпень 1941, Степанці під Каневом) — єврейський прозаїк та літературознавець, свої твори писав мовою ідиш.
Короткий життєпис
Народився в родині робітника, навчався у сільській школі, 1919 року переїхав до Умані — працював на взуттєвій фабриці.
1924 року почав друкуватися. 1931 виходить друком його перша збірка оповідань «Мішень сміється», 1934 — повість «Позиції».
1937 року закінчив київський Інститут червоної професури. По тому працював ученим секретарем Інституту української літератури АН УРСР, згодом — Інституту єврейської культури.
1938 року був упорядником і редактором збірника статей і матеріалів «Шота Руставелі».
1939 року його біографічний нарис «Т. Г. Шевченко» відзначений літературною премією, вийшов накладом 7000 примірників, видавництво «Каргосвидав», Петрозаводськ.
В 1941 році надрукований роман «Юність».
Перед Другою світовою війною вийшла повість «Молодість» — в перекладі українською мовою, перекладав Ефраїм Райцин.
З початком німецько-радянської війни перебуває на фронті. У серпні 1941 року загинув під селом Степанці поблизу Канева.
Посилання
- Альтман[недоступне посилання з травня 2019]
- Президентська бібліотека (рос.)
- ביידער ח. לעקסיקאָן פון יידישע שרייַבער אין ראַטן-פאַרבאַנד / за ред. ג. עסטרייך, ב. סאנדלער — ניו יארק: (untranslated), 2011. — С. 22. — ISBN 978-0-9724565-7-9