Альфонс де Невіль

Походить з багатої родини юриста. Відрізнявся наполегливістю та самостійністю в рішеннях з молодих років, зажадав стати офіцером або військовим інженером. Проти волі батьків (у 1852 р.) влаштувався у військово-морське училище в місті Лор'яні, Бретань. Під час навчання у військово-морському училищі виявив художні здібності. Через один рік навчання батько примусив сина покинути училище і почати вивчати юриспруденцію. Прибув у Париж, де вивчав право і навчався в військовій школі на Марсовому полі.

Художню майстерність почав опановувати в ательє художника Франсуа-Эдуара Піко (1786—1868), запізнілого представника класицизму. Але в майстерні Піко залишався недовго, багато малював сам, розробляючи військову тематику. Брав уроки у художника Ежена Делакруа, художня манера котрого абсолютно відрізнялась від академічної манери Піко.

Серед перших батальних творів Альфонса де Невіля — «П'ятий єгерський батальйон». Самостійно виконав композицію «Захоплення Неаполя вояками Гарібальді» 1860 року, котру подав на виставку в Салон 1861 року.

Почав працювати батальним художником. Серед тем, що розробляв — війна в Криму, англо—бурська війна в Південній Африці, мексиканська військова експедиція європейських держав.

Твори художника помилково відносять до стилістики академізму, хоча він використовував стилістику академізму досить обмежено і лише на початковому етапі (ескіз «Знущання над Брунгільдою, королевою Франції»).

Побутовий жанр у Альфонса де Невіля мало відрізнявся від пересічних творів низки другорядних чи мало обдарованих французьких митців («Вуличка старого міста», «Діти на сходинках», «Пані верхи в костюмі амазонки», «Пригощання вином командира»). Художник був непоганим пейзажистом, що доводять його численні пейзажі-ескізи до батальних сцен («Село Монфалькон біля Безансона» 1871, «Ферма біля Седана» 1872, «Дахи поруйнованого Шампіньї» 1882). Його зображення вояків на межі жанрів між портретом і ескізом для батальної сцени («Зуав», «Вояк з конем», «Французький військовий інженер», «Гусар верхи»).

«Обстріл ворога з даху» або «Епізод франко-прусської війни» (1875)

«Оборона позиції на скелі Дріф», 1880, Галерея Нового Південного Уельсу, Австралія

Справжнє натхнення зійшло на художника при створені картин на теми франко-прусської війни 1870—1871 років. Він брав участь у військових операціях як підпоручик, а потім як молодший офіцер і кур'єр при штабі генерала Кайє (). Кур'єрські доручення дозволили спостерігати за різними етапами військових дій на різних ділянках.

У художника мало батальних панорам, це «Атака дагун при Гравелоті» та «Баталія при Шампіньї», остання створена разом із художником Детайлем (1848—1912). Більшість картин митця — окремі епізоди, але це запеклі сутички з ворогом, котрого Альфонс де Невіль подає реалістично, поважно, без зверхньості і карикатурності. В картинах він постійно на боці французьких вояків, незважаючи на програну більшість боїв і зданий прусським воякам Париж. 1881 року власну позицію Альфонс де Невіль пояснював у листі до мистецтвознавця так :

Розповідаючи про наші поразки, я намагався довести, що навіть вони були почесними для французів. Це був приклад (мужності) для наших вояків і офіцерів, приклад для майбутнього. Щоб там не говорили, ми були переможені при виявах героїзму, і показати це — цілком варто.

Натхнення, поєднане з власним військовим досвідом і новим баченням війни як хаосу і постійної небезпеки породило нову якість його творів. Батальний живопис Альфонса де Невіля поданий з позицій французького офіцера і патріота, що здатен аналізувати скрутні ситуації, навчатися на поразках і радіти кожному вияву героїзму простих вояків. Його живопис позбавлений офіційного пафосу і легковажності, таких розповсюджених в картинах інших художників-баталістів 19 ст., починаючи з Ораса Верне (1789—1863). За це Альфонсу де Невілю дорікав навіть його маршан Адольф Гупіль, котрий зменшував за це платню за його картини.

Альфонс де Невіль не приховував на картинах, а подавав поранених і убитих людей і тварин («Рятування гармати і оборона брами під Буженвілем 21 жовтня 1870» (1879 р.), негаразди військового побуту навіть між боями (« В траншеї взимку»), необхідність вести бої з церковної нави, з поруйнованого даху будинку, відбивати атаку в сутінках (" Несподівана атака вранці "). Трагічні події війни позбавили на картинах Альфонса де Невіля спокою як живих, так і мертвих («Двобій на кладовищі Сент Пріво»). Не дивно, що цей новий показ страшного обличчя війни знайшов відгук в душах багатьох відвідувачів Паризьких Салонів. Художник швидко отримав визнання і фінансовий успіх. Одна з картин майстра була продана за рекордну ціну ще за життя художника. 1881 року він отримав від уряду орден Почесного Легіону.

Незважаючи на потяг до військової тематики і батального жанру, брався робити ілюстрації з інших, невійськових тем. Так, робив ілюстрації для журналу «Навколо світу», наполегливо працював з акварелями і гуашами. Працював для паризьких видавців Кальмана Леві та Жуля Герцеля.

Створив низку ілюстрацій до книг французьких літераторів Жуля Верна («20.000 льє під водою», « Навколо Місяця», «Навколо Землі за вісімнадцять днів»), Франсуа Гізо (1787—1874), політика, що не цурався літератури («Історія Франції»), ілюстрації до деяких романів Олександра Дюма старшого тощо.

Помер в Парижі. Поховання відбулося на цвинтарі Монпарнас.

Картини талановитого митця давно розійшлися по престижним мистецьким збіркам і великим музеям, серед яких Музей д'Орсе, музей мистецтва Метрополітен, Художній музей Волтерс, Державний Ермітаж.

На честь популярного художника ще 1889 року був встановлений монумент на площі Ваграм в Парижі. Під час військового захоплення Парижа німцями монумент де Невілю був, як і низка інших металевих монументів, зруйнований і перелитий на потреби німецької армії. Монумент в повоєнний період не відновлено.

«Двобій на кладовищі Сент Пріво», 1881 р.

" Несподівана атака вранці ", 1877 р., Художній музей Волтерс, Балтимор, США

• «Автопортрет в майстерні»
• «Кошенята і равлик»
• «Вояки Франції в Бурже», 1870 р.
• «Битва на шляху»
• «Двобій біля печей для випалення вапна»
• «Концерт на аванпості»
• «Французький гренадер»
• «Батарея Жерве під Севастополем»
• «Вуличка старого міста», Ермітаж, Санкт-Петербург
• «Частування вином військового командира», Ермітаж, Санкт-Петербург
• «Табір французьких вояків біля села ле Бурже», 1870 р.
• «Баталія у Шампіньї», 1870 р.
• «Три французькі вояки»
• «Попередження вояка про небезпеку»
• «Останні патрони», 1873 р.
• «В траншеї взимку», 1874 р.
• «Несподівана атака вранці», 1877 р., Художній музей Волтерс, Балтимор, США
• «Рятування гармати і оборона брами під Буженвілем 21 жовтня 1870» (1879 р.)
• «Шпигун», 1880
• «Оборона позиції на скелі Дріф», 1880, Художня галерея Нового Південного Уельсу, Австралія
• «Двобій на кладовищі Сент Пріво», 1881 р., Музей д'Орсе
• «Обстріл ворога з даху», 1885, варіанти

«Рятування гармати і оборона брами під Буженвілем 21 жовтня 1870» (1879 р.)

• 
  «Гусар верхи», 1875 р.
• 
  «В траншеї взимку», 1874 р.
• 
  «Вояки Франції в Бурже», 30 жовтня 1870 ( 1878 р. )
• 
  «Табір французьких вояків біля села ле Бурже», 1870 р. (варіант - 1873 р.)
• 
  «Французький військовий інженер», 1885 р
• 
  «Баталія у Шампіньї» (1870)

• Гос. Эрмитаж, каталог 1, «Западноевропейская живопись», Ленинград, «Аврора», 1976
• Chabert, Philippe Gérard. Alphonse de Neuville: l'épopée de la défaite, Paris, Copernic, 1979.
• Jackson, David, 'Zulu War Paintings — Alphonse De Neuville', Journal of the Society for Army Historical Research, Vol. LXIX, No. 277, Spring 1991, pp. 56–57.
• Southey, R. J., 'De Neuville and Isandhlwana', Africana Notes and News, Vol. 19, No. 6, June 1971, pp. 253–254.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Альфонс де Невіль

• Французьке мистецтво
• Побутовий жанр
• Батальний жанр
• Академізм
• Паризький Салон