Алізарин

Алізари́н (1,2-дигідроксоантрахінон) C₁₄H₈O₄ — один з найвідоміших органічних барвників. Оранжево-червоні кристали або буро-жовтий порошок; температура плавлення = 290°С; температура кипіння = 430 °С. Розчинність у воді 0,034 г в 100 мл при 100 °С. Дуже добре розчинний в етанолі; розчинний у гарячому метанолі, бензолі, оцтовій кислоті, сірковуглеці, піридині і в розчинах лугів. З багатовалентними металами дає забарвлені комплексні солі. Легко переганяється. Перекристалізовують з етанолу. Як рН-індикатор має дві області переходу забарвлення: від рН 5,9 до 7,0 з жовтої в темно-рожеву; від рН 10,1 до 12,0 з темно-рожевої у фіолетову.

Добування і одержання

Раніше Алізарин добували з коренів рослини марени.

Синтез Алізарину був першим синтезом природного барвника.

В техніці Алізарин одержують окисленням антрахінону.

Застосування

Барвники групи Алізарин використовують для фарбування тканин. Застосовують для виявлення алюмінію, фтору, германію, ніобію, торію, титану, цирконію. ніобію і танталу. Фотометричним з алізарин визначають алюміній, цирконій і фтор.

Література

Реактивы для технического анализа: Справ. изд./Коростелев П.П. М.: Металлургия, 1988, 384с. ISBN 5-229-00091-0
Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.