Амвросій (Мунтяну)

Єпископ Амвросій (в миру Віталій Петрович Мунтяну; 25 жовтня 1973, село Таксобень, Фалештський район, Молдавська РСР) — єпископ Російської православної церкви, єпископ Нефтекамський і Бірський.

Амвросій
Народився 25 жовтня 1973(1973-10-25) (48 років)
Таксобень, Фалештський район, Молдавська РСР, СРСР
Країна  Молдова
Діяльність священник
Alma mater Київська духовна академія
Посада єпископ
Конфесія православ'я
Нагороди

Біографія

У 1990 році закінчив середню школу і в тому ж році поступив в Молдавський державний університет на факультет журналістики. У листопаді перевівся в Ново-Нямецьку духовну семінарію.

6 березня 1991 року зарахований до братії Свято-Вознесенського Ново-Нямецького Кіцканського монастиря.

У 19921995 роках ніс послух завідувача канцелярією Бендерського єпархіального управління.

8 квітня 1993 року в Свято-Успенському храмі Ново-Нямецького Кіцканского монастиря пострижений у чернецтво.

2 травня 1994 року єпископом Бендерським Вікентієм (Морарь) висвячений на ієродиякона.

У 1994 році закінчив Кишинівську духовну семінарію з присвоєнням ступеня бакалавра богослов'я. У 1994—1999 роках викладав літургику, богослужбовий устав і православну аскетику у Кишинівській семінарії.

16 січня 1995 року нагороджений подвійним орарем.

З 28 грудня 1995 року — проректор з навчальної частини Кишинівської семінарії. З 12 березня 1997 року за сумісництвом ніс послух інспектора семінарії.

28 листопада 1996 року в Свято-Вознесенському соборі Ново-Нямецького Кіцканського монастиря митрополитом Кишинівським і всієї Молдови Володимиром (Кантаряном) висвячений на ієромонаха з правом носіння набедреника.

12 червня 1997 року нагороджений правом носіння наперсного хреста.

28 листопада 1997 року возведений у сан ігумена.

У 1996—1999 рр. навчався на заочному секторі Московської духовної академії.

У листопаді 1998 року переведений у штат Єдинецької єпархії і призначений секретарем єпархії. 18 січня 1999 року нагороджений правом носіння палиці і хреста з прикрасами.

У 1998—2002 роках за сумісництвом ніс послух ректора Єдинецького теологічного ліцею і духівника-адміністратора Єдинецької обителі сестер милосердя.

16 квітня 2000 року возведений у сан архімандрита з правом служіння Божественної літургії з відкритими царськими вратами.

У 2002 році переведений в Кишинівську єпархію і призначений настоятелем Свято-Троїцького Фрумоаського монастиря.

У 2002—2007 роках ніс послух секретаря синодального відділу у справах монастирів Православної Церкви Молдови та проректора школи псаломщиків при Свято-Успенському Гербовецькому монастирі.

У 2004 році заочно закінчив Київську духовну академію.

23 листопада 2004 року нагороджений правом носіння ігуменського жезла.

В 2005 році організував щорічний літній дитячий табір при Фрумоаському монастирі для дітей з незаможних сімей та дітей-сиріт.

27 грудня 2005 року звільнений з посади настоятеля Свято-Троїцького чоловічого монастиря села Фрумоаса.

У 2007 році закінчив факультет історії і міжнародних відносин Міжнародного незалежного університету Молдови (МНУМ) з присвоєнням наукового ступеня магістра історичних наук.

У 2008 році призначений директором іконописного класу Кишинівської духовної семінарії.

24 березня 2011 року єпископом Унгенським і Ніспоренским Петром (Мустяца) призначений настоятелем (ігуменом) Свято-Вознесенського Гиржавского монастиря Унгенської єпархії. За сумісництвом виконував послух ректора Унгенського духовного училища, голови єпархіального відділу у справах монастирів, входив до складу єпархіальної ради та церковного суду Унгенської єпархії.

У 2011 році закінчив докторантуру Міжнародного незалежного університету Молдови, а також дворічні курси підвищення кваліфікації Загальноцерковної аспірантури та докторантури (кафедра зовнішніх церковних зв'язків)[1]. У серпні 2011 року призначений секретарем синодальної комісії по канонізації святих Православної Церкви Молдови.

Брав участь у підготовці до видання низки богослужбових і душекорисних книг. Є засновником газети «Огонёк веры» і православного молодіжного російсько-молдавського інтернет-порталу www.logos.md. Брав участь в релігійно-публіцистичних передачах і проектах телебачення і радіо Молдови. З 2008 року проводив цикл духовних бесід зі студентами Міжнародного незалежного університету Молдови.

Рішенням Священного Синоду від 27 грудня 2011 року обраний єпископом Нефтекамсmким і Белебеєвським[2].

24 лютого 2012 року в Богоявленському кафедральному соборі наречений у єпископа Нефтекамського і Белебеєвського[3].

Хіротонізований 4 березня 2012 року в Храмі Христа Спасителя в Москві. Хіротонію звершили: Патріарх Московський і всієї Русі Кирил, митрополит Крутицький і Коломенський Ювеналій (Поярков), митрополит Ташкентський і Узбекистанський Вікентій (Морарь), митрополит Саранський і Мордовський Варсонофій (Судаков), митрополит Волоколамський Іларіон (Алфєєв), митрополит Уфимський і Стерлітамацький Никон (Васюков), архієпископ Істрінський Арсеній (Єпіфанов), архієпископ Верейский Євген (Решетніков), архієпископ Сергієво-Посадський Феогност (Гузиков), єпископ Никон (Миронов), єпископ Видновський Тихон (Недосєкін), єпископ Дмитровський Феофілакт (Моїсеєв), єпископ Туровський і Мозирський Стефан (Нещерет), єпископ Бронницький Ігнатій (Пунін), єпископ Унгенський і Ниспоренський Петро (Мустяца), єпископ Серпуховський Роман (Гаврилов), єпископ Солнєчногорський Сергій (Чашин), єпископ Подільський Тихон (Зайцев), єпископ Єдинецький і Бричанский Никодим (Вулпе), єпископ Воскресенський Сава (Міхеєв), єпископ Бірський Микола (Суботін), єпископ Орський і Гайський Іриней (Тафуня), єпископ Балашихинський Микола (Погребняк), архієпископ Филипопольський Нифон (Сайкалі) (Антіохійська православна церква), єпископ Моравицький Антоній (Пантеліч) (Сербська православна церква)[4].

З 11 по 25 червня 2012 року в Загальноцерковній аспірантурі та докторантурі проходив курси підвищення кваліфікації для новопоставленных архієреїв[5][6].

4 жовтня 2012 року згідно з поданим проханням титул змінено на Нефтекамський і Бірський[7].

У жовтні 2020 року взяв участь у екуменічному молебні з Вселенським патріархом Вафроломієм і Папою Франциском[8].

Твори, публікації

Нагороди

  • 1995 — подвійний орар
  • 1996 — набедренник
  • 2000 — права служіння Божественної літургії з відкритими царськими вратами
  • 2007 — Орден преподобного Сергія Радонезького III ступеня
  • 2008 — орден прп. Паїсія Величковського II ст. Православної Церкви Молдови
  • 2011 — орден св. Стефана Великого II ст. Православної Церкви Молдови

Примітки

  1. Митрополит Волоколамский Иларион вручил дипломы и свидетельства выпускникам программы повышения квалификации Общецерковной аспирантуры и докторантуры / Новости / Патриархия.ru
  2. Журналы заседания Священного Синода от 27—28 декабря 2011 года, Журнал № 151
  3. Состоялось наречение архимандрита Амвросия (Мунтяну) во епископа Нефтекамского, архимандрита Луки (Волчкова) во епископа Искитимского, архимандрита Филиппа (Новикова) во епископа Карасукского и архимандрита Феодосия (Чащина) во епископа Каинского
  4. В праздник Торжества Православия Предстоятель Русской Церкви совершил Литургию в Храме Христа Спасителя и возглавил хиротонию архимандрита Амвросия (Мунтяну) во епископа Нефтекамского
  5. В Общецерковной аспирантуре начались курсы для новопоставленных архиереев
  6. В Общецерковной аспирантуре закончились курсы для новопоставленных архиереев / Православие.
  7. ЖУРНАЛЫ заседания Священного Синода от 4 октября 2012 года / Официальные документы / Патриархия.ru
  8. Що замислив моспатріарх Кіріл? Єпископ РПЦ молився разом із патріархом Варфоломієм у Римі. Духовний фронт (укр.). 22 жовтня 2020. Процитовано 8 грудня 2020.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.