Амезит
Амезит (рос. амезит; англ. amesite; нім. Amesit m) — мінерал, гідроксил алюмосилікат заліза і магнію. Септохлорит з групи каолініту-серпентину.
Амезит | |
---|---|
| |
Загальні відомості | |
Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1] |
Хімічна формула | Mg2Al(AlSiO5)(OH)4 |
Nickel-Strunz 10 | 9.ED.15[2] |
Ідентифікація | |
Колір | Білий, безбарвний, рожевий що переходить в бузковий, блідо-зелений |
Сингонія | Триклінна |
Спайність | досить досконала по {001} |
Твердість | 2,5-3 |
Блиск | перламутровий |
Прозорість | прозорий |
Колір риси | Білий з блідо-зеленим відтінком |
Густина | 2,78 |
Інші характеристики | |
Названо на честь | James T. Amesd[3] |
Амезит у Вікісховищі |
Загальний опис
Хімічна формула:(Mg4Al2)(Si2Al2)O10 (OH)8.
Виявлений у Честері (шт. Массачусетс, США), де асоціює з корундом, а також в марганцевих рудах ПАР (Глаусестере), в хромітових рудах на Північному Уралі (Росія) і в горах Пенсакола в Антарктиді.
Див. також
Примітки
- Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- webmineral.com
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Амезит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Амезит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.