Аналогове телебачення

Аналогове телебачення — телевізійна система, що використовує для отримання, виводу і передачі зображення і звуку аналоговий електричний сигнал. Всі приймально-передавальні системи доцифрової епохи, включаючи механічне телебачення, використовували аналогові сигнали, які можуть передаватися як по кабелю, так і по радіо.

Шум в аналоговому телевізійному приймачеві

Поширення

Аналогове телебачення досі домінує на ефірних наземних каналах багатьох країн. Більшість вітчизняних телеканалів ведуть мовлення в аналоговому стандарті, дублюючи мовлення у цифрових стандартах по кабельних і супутникових каналах.

Припинення мовлення аналогового телебачення

Сьогодні відбувається перехід з аналогового на цифрове телебачення. Багато країн у зв'язку з побудовою повноцінних цифрових мереж вже припинили або планують у найближчому майбутньому закінчити телемовлення в аналогових стандартах. Головні складності цього переходу:

  • Трудомісткість, дорожнеча і нерентабельність покриття трансляційними системами малонаселених територій;
  • Плутанина з вибором стандарту цифрового мовлення, що дезорієнтує як постачальників, так і покупців нових цифрових телевізорів[1];
  • Низька рекламна прибутковість цифрового телемовлення на перехідному етапі[2];
  • Головна проблема — інертність населення, яке не бажає розлучатися зі старими працездатними телевізорами і за свій рахунок купувати цифрові приставки[3]. Примусово позбавити телебачення великі маси громадян не можна, оскільки воно є органом сповіщення у надзвичайних ситуаціях[4] і це може викликати соціальний протест.
Дата припинення мовленняКраїна
1 вересня 2006Люксембург
11 грудня 2006Нідерланди
1 вересня 2007Фінляндія
25 вересня 2007Андорра
29 жовтня 2007Швеція
27 травня 2008Швейцарія
12 червня 2009США
30 червня 2009Німеччина
31 жовтня 2009Данія
30 листопада 2009Норвегія
3 квітня 2010Іспанія
31 грудня 2010Словенія
7 червня 2011Австрія
31 липня 2011Японія
31 серпня 2011Канада
30 листопада 2011Бельгія, Франція
30 червня 2012Чехія
24 жовтня 2012Ірландія, Велика Британія[5]
31 грудня 2012Болгарія, Італія, Південна Корея
23 липня 2013Польща[6]
15 травня 2015Білорусь[7]
31 грудня 2015Філіппіни
14 травня 2016Китай[8]
29 червня 2016Бразилія
31 грудня 2016Мексика[9]
1 серпня 2018 (Київ і Кіровоградська область)
1 вересня 2018 (більшість каналів)
31 березня 2021 (де-юре місцеві канали без цифрових ліцензій[10]; де-факто і далі мовлять)
до відновлення суверенітету та територіальної цілісності України (на територіях, що межують з Російською Федерацією та тимчасово окупованими територіями)[10]		Україна
14 жовтня 2019Російська Федерація[11]

Примітки
  1. Цифрове телебачення почалося з перешкод Газета «Коммерсант», № 52 / П (4837), 26.03.2012
  2. Відключати аналогове ТБ в країні потрібно з 2012 на 2013 рік
  3. США попрощалися з аналоговим телемовленням
  4. Оповіщення в разі надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру. Архів оригіналу за 15 червня 2013. Процитовано 23 квітня 2013.
  5. Закінчилася 76-річна історія аналогового ТБ у Британії (рос.).
  6. У Польщі відключають аналогове телебачення. Архів оригіналу за 22 листопада 2012. Процитовано 23 квітня 2013.
  7. Аналогове телебачення відключатимуть за графіком. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 23 квітня 2013.
  8. Відключення аналогових ТВ-сервісів здійсниться в Китаї до 2015 р. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 23 квітня 2013.
  9. http://www.lenta.ru/articles/2009/06/16/dtv Александр Амзін. Суцільні цифри
  10. http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KP060815.html
  11. Відключення аналогового мовлення (рос.). Архів оригіналу за 14 травня 2013. Процитовано 27 жовтня 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.