Анбур

Анбу́р або давньопермське (давніх комі) письмо (абур, пермська / зирянська абетка; комі Важ Перым гижӧм) — писемність мови комі, що активно використовувалася комі-зирянами, комі-перм'яками, росіянами і деякими іншими народами північного сходу європейської частини Росії в XIV — XVII століттях.

Анбур
Важ Перым гижӧм
Документ, написаний анбуром
Вид
Мови Мова комі
Період
 1372

U+10350–U+1037F

Final Accepted Script Proposal
Ця стаття містить символи МФА та знаки описуваної системи письма. Якщо у Вас не встановлений відповідний шрифт, то замість юнікодівських символів Ви можете побачити знаки питання, квадратики або інші знаки.

Назва абетки — за сполученням назв двох перших літер абетки («Ан» і «Бур»).

Історія

Пермське письмо (анбур) створено св. Стефаном Пермським у 1372 році у районі басейну річки Вимі (притока Вичегди) на основі кирилиці, грецької абетки і давньопермських рунічних символів (пасів).

Надписи анбуром є одними з найдавніших серед угро-фінських мов. Тільки угорською і карельською мовами існують більш ранні писемні пам'ятки.

Пермська (комі-зирянська) абетка вийшла з ужитку в XVII столітті, витіснена кирилицею. Завадою подальшому розвитку анбуру стало не стільки відособлення його як окремої національної абетки, як те, що він був чинником поширення грамотності й освіти серед місцевого населення, що сприймалось як загроза пануючому режиму в Московії.

Нині, на початку XXI століття, здійснюються заходи з відродження анбуру, окремі ініціатори навіть пропонували включити анбур до Юнікоду[1], що й відбулося у 2014. 26 квітня — день пам'яті св. Стефана Пермського — святкується як День давньопермської писемності.

Опис
Пермська абетка (версія прочитання)

Пермська абетка містить 38 літер. В анбурі відсутній розподіл на великі і малі літери.

Напрямок письма — зліва направо, рядки йдуть згори донизу.

Використовуються діакритичні знаки, для стандартних скорочень — титло. Знаки пермської абетки є доволі однорідними і однотипними у вигляді гострого кута в тому чи іншому положенні.

Пам'ятки пермської писемності

Збереглось деяке число пам'яток давньопермської писемності: списки абетки (понад 10), Приписка Килдасьова на Номоканоні (1510), надпис на іконі «Троїці» (XV ст.), надпис на іконі «Сходження» (2-а пол. XV ст.), запис у рукописі «Григорія Сінаїда» (сер. XV ст.), підпис єп. Пермського Філофея під грамотою (1474).

Вважається, що чи не від часу створення анбур відігравав роль тайнопису. Добрий зразок такого використання анбуру — рукопис Георгія Амартола з Еллінським літописцем. Тут на вільних від письма аркушах, здебільшого на берегах, розсіяні примітки читачів або писаря.

Дещо своєрідний варіант пермського письма дає рукопис XVI століття — «Козьма Індикоплов». У тексті списку слова грецьким письмом перемежовуються зі словами анбуром. Писар, припускають, писав обома шрифтами, але в обох припускався помилок (?).

Окремі слова, приписки і літери анбуру зустрічаються в:

  • тексті Йосипа Флавія за списком б. Патр. бібл. N 770, XVI—XVII ст.ст.;
  • рукопису Діонісія Ареопагіта в приписці XVI ст. із Усть-Вимі (Царськ. — Уварова N 48);
  • книзі малих Пророків поч. XVI ст., Лен. п. б. (F. 1. N 3);
  • службовій мінеї бібліотеки Успенського собору (Російський Історичний музей) N 18 (пергамент поч. XV ст.);
  • бібліотечних книгах Архіву Міністерства Іноземних справ 69 (XV—XVI ст.ст.).

Галерея
  • Устьсисольсько-Карамзінський список (Держ. публічна бібліотека ім. М. Є. Салтикова-Щедріна, відділ рукописів, F. IV, № 712, табл. 8
  • Яренский список (Держ. публічна бібліотека ім. М. Є. Салтикова-Щедріна, відділ рукописів, F. IV, № 712, табл. 6
  • Приблизна дешифровка тексту Устьсисольсько-Карамзінського списку
  • Абур. Форма літер у ⅩⅣ столітті.
  • Сучасна стилізація літери Рей під Times New Roman.

Юнікод

Анбур (U+1350—U+137F) додано до стандарту Юнікоду в червні 2014 із виданням версії 7.0.

Анбур[1][2]
Official Unicode Consortium code chart (PDF)
 0123456789ABCDEF
U+1035x 𐍐 𐍑 𐍒 𐍓 𐍔 𐍕 𐍖 𐍗 𐍘 𐍙 𐍚 𐍛 𐍜 𐍝 𐍞 𐍟
U+1036x 𐍠 𐍡 𐍢 𐍣 𐍤 𐍥 𐍦 𐍧 𐍨 𐍩 𐍪 𐍫 𐍬 𐍭 𐍮 𐍯
U+1037x 𐍰 𐍱 𐍲 𐍳 𐍴 𐍵 𐍶 𐍷 𐍸 𐍹 𐍺
Notes
1.↑ За версією Юнікоду 14.0
2.↑ Сірим позначено не призначені коди

Виноски
  1. Заявка (автор — Майкл Еверсон на включення давньопермської писемності в Юнікод(англ.)

Джерела, посилання і література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.