Андреас Сигізмунд Маргграф

Андреас Сигізмунд Маргграф (нім. Andreas Sigismund Marggraf, 3 березня 1709(17090303), Берлін — 7 серпня 1782, Берлін) — німецький хімік, член Берлінської академії наук (1738). Одержав цинк, вдосконалив спосіб одержання фосфору (1743). За допомогою мікроскопа відкрив (1747) кристали цукру у тонких зрізах коренів буряка.

Андреас Сигізмунд Маргграф
Andreas Sigismund Marggraf
Народився 3 березня 1709(1709-03-03)
Берлін, маркграфство Бранденбург, Священна Римська імперія
Помер 7 серпня 1782(1782-08-07) (73 роки)
Берлін
Місце проживання Королівство Пруссія
Країна Німеччина
Діяльність хімік, фармацевт, ентомолог
Alma mater Страсбурзький університет
Галузь хімія
Відомі учні Франц Карл Ахард
Членство Прусська академія наук, Academy of Science for Public Utilityd, Петербурзька академія наук, Російська академія наук і Французька академія наук
Відомий завдяки: одержав цинк, за допомоги мікроскопу помітив криштали цукру в буряку
Батько Геннінг Христіан Маргграф (1680-1754)
 Андреас Сигізмунд Маргграф у Вікісховищі

Біографія

Андреас Сигізмунд Маргграф народився 3 березня 1709 року у Берліні, що був столицею маркграфства Бранденбург. Після вивчення хімії у Берліні і Стразбурзі, медицини у Галле та мінералогії й металургії у Фрайбурзі, він у 1735 році повернувся до свого рідного міста, де працював асистентом свого батька, Геннінга Христіана Маргграфа (нім. Henning Christian Marggraf), головного придворного аптекаря, що стояв на чолі Медико-хірургічного колегіуму. Три роки по тому, в 1738 році, А. Маргграф був обраний до Берлінської академії наук, яка в 1754 році поставила його на чолі своєї хімічної лабораторії і в 1760 році призначила його директором свого фізичного відділку.[1] А. Маргграф продовжив роботу до 1781 року, коли вийшов у відставку.[2]

Він помер у Берліні 7 серпня 1782 року.

Наукова діяльність

Ім'я А. Маргграфа в першу чергу пов'язане з відкриттям цукру в буряках. До того цукор отримували лише з цукрової тростини, яку вирощували за океаном. Проводячи експерименти з метою отримання цукру з місцевих рослин, він виявив, що для цієї мети найкраще придатні буряк і морква, в яких цукор, як у цукровій тростині, міститься у вигляді кришталиків, і що він може бути вилучений за допомоги кип'ятіння висушеного коріння в спирті, з якого він осідає при охолодженні. Цукор у буряку і моркві було виявлено за допомогои мікроскопа. Звіт про експерименти було опубліковано у 1747 році.[1] Дослідження А. Маргграфа були продовжені Ф. Ахардом, який започаткував промислове виробництво цукру з буряків.

Вивчаючи природу галунів, він показав, що один з компонентів цієї речовини, оксид алюмінію, міститься в глині і, крім того, що сіль не може бути отримана дією тільки сірчаної кислоти на оксид алюмінію, і додавання лугу є необхідним.[1]

Він спростив процес отримання фосфору з сечі і зробив деякі важливі зауваження стосовно фосфорної кислоти. У металургії він розробив більш досконалі методи виробництва цинку і очищення срібла, олова та інших металів.[1]

А. Маргграф був прихильником флогістонної теорії.[1]

Твори

Його праці, написані переважно французькою, були представлені Берлінській академії і були зібрані у двотомнику «Хімічні твори» (нім. Chymische Schriften), що вийшов друком у 1761 і 1767 роках.[1]

Література

Виноски
  1. Chisholm, Hugh, ed. (1911). «Marggraf, Andreas Sigismund». Encyclopædia Britannica (11th ed.). Cambridge University Press. (англ.)
  2. Engel, Michael. Marggraf, Andreas Sigismund. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1990, Band 16, S. 165–167.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.