Андрей Гадік

Андрей Гадік (16 жовтня 1711, Житній острів, нині Словаччина — 12 березня 1790, Відень) — воєначальник та урядник Монархії Габсбургів словацького[1] походження, другий губернатор Королівства Галичини та Володимирії.

Андрей Гадік
Andrej Hadik
Портрет Андрея Гадіка
Народився 16 жовтня 1711(1711-10-16)
Житній острів
Помер 12 березня 1790(1790-03-12) (78 років)
Відень
Поховання у маєтку Футог
Підданство Монархія Габсбургів
Національність словак
Діяльність воєначальник, урядник Монархії Габсбургів
Відомий завдяки другий губернатор Королівства Галичини та Володимирії
Учасник Війна за польську спадщину 1733—1735
Титул граф
Військове звання польовий маршал
Рід Гадіки
Родичі Єжи Марцін Любомирський (зять)
У шлюбі з княжна Марія Тереса Ліхновська
Діти Анна Марія
Нагороди

З життєпису

Народився 16 жовтня 1711 року в Житньому острові (нині Словаччина). Батько — капітан гусарів Міхал Гадік (словац. Mihal Hadik).

У 1719—1728 роках навчався у єзуїтській гімназії міста Кьоcеґ (угор. Kőszeg, нині медьє Ваш), потім у єзуїтській семінарії (Кошиці, до 1730).

Військову кар'єру розпочав 1732 року в ранзі корнета (заставника) гусарського полку. Брав у 1734 році участь у війні за польський трон. За заслуги під час облоги Філіппсбурга (нім. Philippsburg) у жовтні 1734 отримав ранг капітана. З весни 1737 до осені 1739 року воював на Балканах проти турків-османів; зокрема, його ескадрон у 1738 році посилив позиції імператорських військ у Белграді. Однак війна завершилася поразкою австрійських військ у битві під Гроцьком 23 липня 1739 року. Отримав ранг майора. Після вибуху війни за трон Монархії Габсбургів у 1740 році брав у ній участь, воюючи в Сілезії. В січні 1742 року став підполковником. У 1774 році отримав звання польового маршала.

Генерал Гадік — командувач військ, які зайняли Галичину та Володимирію після першого поділу Польщі.[2] Андрей Гадік — наступник першого губернатора Антона фон Перґена, який на доручення імператора склав «Меморіял» — опис краю, єдиний історичний документ про тодішню Галичину — і вручив його імператору Йосифу ІІ після його прибуття 6 серпня 1773 до Львова.[3]

Помер у Відні 12 березня 1790, був похований у власному маєтку Футог,[4] який отримав у 1763 році (нині містечко неподалеку від міста Новий Сад, автономний край Воєводина, Сербія).

Сім'я

Дружина — княжна Марія Тереса Ліхновська (пол. Maria Teresa Lichnowsky). Донька — Анна Марія (1743—1803), придворна дама короля Польщі Станіслава Августа Понятовського. Була дружиною князя Єжи Марціна Любомирського, з яким познайомилася під час його ув'язнення в Буді, а взяли шлюб у липні 1765 року в Германштадті. Чоловіку після того, коли внаслідок його участі в Барській конфедерації загинули піддані Монархії Габсбургів, заборонили в'їзд на її територію.[5]

Примітки
  1. Poľný maršal Andrej Hadik // Doc. PhDr. Vladimír SEGEŠ, PhD. vojenské osobnosti (словац.)
  2. Нигрицький Л. Галичина 200 років тому // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 789—790.
  3. Там само. — С. 789.
  5. Wierzbicka-Michalska K. Lubomirska z Hadików Anna Maria (ok. 1743—1803) Архівовано 5 березня 2017 у Wayback Machine. // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk Zakład  :Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1973. — T. ХVII/4, zeszyt 75. — S. 624—625. (пол.)

Джерела
  • Segeš Vladimír. Poľný maršal Andrej Hadik // Obrana. — 2010. — Č. 9 (september). — S. 27. — (Vojenské osobnosti). (словац.)

Посилання
Попередник
Антон фон Перґен		 Губернатор Галичини
січень 1774 — червень 1774		 Наступник
Генріх фон Ауершперґ
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.