Андреєвський Сергій Аркадійович
Андреєвський Сергій Аркадійович (29 грудня 1847 (10 січня 1848), Олександрівка, Катеринославська губернія — 9 листопада 1918 року, Петроград) — російський поет, критик і судовий оратор.
Андреєвський Сергій Аркадійович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився |
29 грудня 1847 (10 січня 1848) Олександрівка, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область | |||
Помер |
9 листопада 1918 (70 років) Петроград, Російська СФРР ·пневмонія | |||
Країна | Російська імперія | |||
Діяльність | поет, адвокат, літературний критик, перекладач | |||
Alma mater | Харківський університет (1869)[1] | |||
Мова творів | російська | |||
Батько | Q62713202?[2] | |||
Брати, сестри | Pavel Andreyevskiyd[2] і Q72044108?[2] | |||
| ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Життєпис
Народився в дворянській сім'ї. Закінчив Харківський університет в 1869. В 1869-70 роках працював під безпосереднім керівництвом А. Ф. Коні. Одружився з дочкою провінційного відставного капітана, неабияк зіпсувавши свої відносини з сім'єю цим нерівним шлюбом. Завдяки А. Ф. Коні отримав місце товариша прокурора С.-Петербурзького окружного суду.
У 1878 році відмовився виступити обвинувачем у справі Віри Засулич. Справа була явно політичною, присяжні виправдали Засулич, на прокурорів Андреєвського і Жуковського почалося цькування в пресі («Гарні прокурори» — писав, зокрема, державний секретар Є. А. Перетц), обидва вони були вигнані з прокуратури.
Незабаром, записавшись в число присяжних повірених Санкт-Петербурзької судовий палати, Андреєвський швидко отримав репутацію одного з найблискучіших кримінальних захисників. Надзвичайно витончений оратор, Андріївський завжди давав тонкі психологічні портрети своїх клієнтів і намагався впливати на почуття присяжних засідателів. Художньо оброблені промови Андреєвського належать до найбільш видатних зразків російського судового красномовства. «Захисні промови» Андреєвського витримали 3 видання (перше СПб., 1891).
Примітки
- Русские писатели 1800—1917: Биографический словарь (русский) / за ред. Н. П. Олексійович — Москва: Велика російська енциклопедія, 1989. — Т. 1. — 672 с.
- Андреевские // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. Iа. — С. 757.
Посилання
- О. Ф. Скакун. Андреєвський // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
- О. Ф. Скакун. Андреєвський // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.