Андре Превін

Андре Превін, також Андре Превен (англ.  André Previn, уроджений Людвіг Андреас Прівін, нім. Andreas Ludwig Priwin; 6 квітня 1929, Берлін — 28 лютого 2019, Нью-Йорк) — американський диригент, піаніст і композитор. Володар кількох премій «Оскар» за кращу музику, один з восьми композиторів в історії світового кінематографа, які отримували цю нагороду два роки поспіль. Почесний лицар-командор ордена Британської імперії (KBE, 1996).

Андре Превін
англ. André Previn
Основна інформація
Дата народження 6 квітня 1929(1929-04-06)[1][2][…]
Місце народження Берлін, Німецький рейх[3]
Дата смерті 28 лютого 2019(2019-02-28)[4][5][…] (89 років)
Місце смерті Мангеттен, Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США
Роки активності з 1943
Громадянство Німеччина[6] і США[6]
Професії диригент, автор пісень, джазмен, композитор, піаніст, кінокомпозитор, аранжувальник, студійний музикант
Освіта Беверлі Гіллз (середня школа)
Жанри джаз, опера і класична музика
Нагороди

Glenn Gould Prized (2005)

премія «Грамофон» за прижиттєві досягненняd (2008)

Academy Award for Best Original Musical Scored (1959)

Academy Award for Best Original Musical Scored (1960)

Academy Award for Best Score, Adaptation or Treatmentd (1964)

Academy Award for Best Score, Adaptation or Treatmentd (1965)

Член Американської академії мистецтв і наук (2012)

Grammy Award for Best Jazz Instrumental Albumd (1962)

Grammy Award for Best Jazz Instrumental Albumd (1961)

Grammy Award for Best Sound Track Album or Recording of Original Cast From a Motion Picture or Televisiond (1959)

Grammy Award for Best Sound Track Album or Recording of Original Cast From a Motion Picture or Televisiond (1960)

 Файли у Вікісховищі

Біографія

Превін народився в родині Шарлотти Епштейн (нар. у Франкфурті 1891—1986) і Джека (Якова) Прівіна (нар. у Грудзьондзі 1885—1963). В деяких джерелах згадується, що Яків емігрував в Німеччину з Польщі, але це не так, бо Грудзьондз в той час належав Німеччині. Систематичної музичної освіти не отримав. У 1937 сім'я Превіна втекла з Німеччини до Франції, в 1941 з Франції до США, де в 1943 Превін отримав американське громадянство.

Помер 28 лютого 2019 року в своєму будинку в Нью-Йорку на 90 році життя.[7]

Кар'єра

З 13-річного віку Превін почав виступати як піаніст, виконуючи переважно джаз; в 1945—1946 рр .. їм були зроблені кілька джазових аудіозаписів. З 1947 р. Превін складав музику для голлівудських фільмів.

Подальша музична кар'єра Превіна була пов'язана з академічною музикою. З 1967 р. Превін був помітною фігурою в світі диригентського мистецтва. Він очолював в ролі музичного керівника і головного диригента такі помітні оркестри, як Хьюстонський симфонічний (1967—1969), Лондонський симфонічний (1969—1979), Пітсбурзький симфонічний (1976—1984), Лос-Анджелеський філармонічний (1985—1989), Королівський філармонічний (Лондон; 1985—1991), Філармонічний оркестр Осло (2002—2006). Серед здійснених Превіном-диригентом записів — три балети Чайковського, повне зібрання симфоній Воан-Вільямса, всі симфонії і фортепіанні концерти Сергія Рахманінова (з Володимиром Ашкеназі в якості соліста), багато значних творів Прокоф'єва і Ріхарда Штрауса.

Кінематограф

У той же час Превін багато працював для кінематографа в ролі диригента та аранжувальника. Найбільші успіхи в цій області відносяться до 1950-60-х років, коли робота Превіна в кінематографі чотири рази була удостоєна премії «Оскар»: за фільми «Рідоти» (1958, оригінальна музика, удостоєна також премії «Греммі»), «Поргі і Бесс» (екранізація опери Гершвіна, 1959, редакція партитури, разом з Кеном Дарбі), Irma la Douce (1963, оригінальна музика) і «Моя прекрасна леді» (1964, оригінальні музичні епізоди).

До оригінальної композиції в академічному жанрі Превін звернувся досить пізно. Найбільшою популярністю користується опера Превіна «Трамвай Бажання» (1995, за п'єсою Теннессі Вільямса, вперше поставлена в Сан-Франциско в 1998 р. під керуванням автора) і концерт для скрипки з оркестром, написаний ним для своєї п'ятої дружини, відомої скрипальки Анне-Софі Муттер, яка була молодша за нього на 34 роки (цей шлюб тривав з 2002 по 2006 рр. Андре тоді було 73 роки; з попередніх дружин Превіна найбільш відома актриса Міа Ферроу, на якій Превін був одружений в 1970—1979 рр.), і Дорі Превін, в дівоцтві Ланган, знаменита співачка. Автор вокальних творів (три пісні на вірші Е. Дікінсон та ін.).

Серед цілого ряду американських і міжнародних нагород Превіна виділяється отримана ним в 2005 р. Премія Гленна Гульда.

Примітки
  1. SNAC — 2010.
  2. Internet Broadway Database — 2000.
  3. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #122379322 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  4. https://pantheon.world/profile/person/André_Previn
  5. Енциклопедія Брокгауз
  6. LIBRIS — 2012.
  7. У Нью-Йорку помер чотириразовий володар Оскара Андре Превін. UaPost - Ukrainian American Media. Процитовано 1 березня 2019.

Література
  • Greenfield E. André Previn. London, 1973
  • Bookspan M., Yockey R. André Previn: a Biography. Garden City, NY, 1981
  • Ruttencutter H. Previn. London, 1985
  • Freedland M. André Previn. London, 1991

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.